Статістіка знаєт фсьо. Коли я передивилася топ запитів, за якими нарід із Гугла знаходив мій блог, випав ТОП-1 – “деруни у горщику”.
Отако, друззя. Пересічного українця, що питаєцця в Гугла, передусім цікавлять не космічні проблеми, не взаємини в сім’ї, не репертуар Молодого татру і не переклади з Буковскі. Найперше його цікавлять ДЕРУНИ У ГОРЩИКУ.
Найсмішніше, що про це в моєму блозі було аж два слова. Отож мерщій, не відкладаючи, продовжую втолення духовної спраги, розпочате отут.
Доки я смажу й розкладаю деруни по горщиках, паралельно роблю підливку. Одне-півтора курячі філе, півцибулини, кілька шампіньйонів ріжу в каструльку, обсмажую не більше 5 хвилин, додаю ложку борошна, перемішую. Доливаю молока чи кефіру, чи сметани навпіл з водою – щоб було досить густе. Сіль, часник за смаком.
Важливо: разом з докладанням борошна підфарбовую його (втім, можете лишити біле, хто як любить). Паприка дасть оранжевий, імеретинський шафран – жовтогарячий, карі – просто жовтий колір. Відповідно різні аромати, враховуйте.
Заливаю деруни в горщиках. Усьо. Клянуся, що банальна картопля з м’ясною підливою (тіпа печеня по-закарпатськи з будь-якого етнічного меню) тут і поряд не стояла. Це просто ліньки було дерунчиків нажарить.
ну то це ж Вам готовий бабко-проджект судьба підкида: відкриваєте портал derun.org, цілком присвячений дерунам, із десятком рецептів, монументальною фотогалереєю, ютьюб-каналом і форумом – і збираєте на його нивці топліво для возвишенних путішествій http://www.ex.ua/get/3805458
та я вмру від нудьги і нашествія божевільних домогосподарочок, яким тільки й подай “нямку”
ой, Чекан, нима у тебя совести))))) вечером сделаю!
Тем более, Семенко, что горшки у тебя уже есть.
дело за малым.
обточишься, и будет тебе Слава Се