Королівські купальні. Українське.

17 Січ

Про будапештські купальні написано багато, не буду повторюватися. Чомусь мені не бажалося золота й ліпнини, а також нічних купань і ватерпаті з фонтанами і підсвіченням. Натомість хотілося чогось справжнього.

 

Кірайфюрдо? – літній мадяр махнув рукою уздовж вулиці і на доданок показав три пальці, мовляв, тут зовсім недалеко, три хвилини по Фьо утцо, Головній вулиці по-нашому. Але я таки заблукала, і врешті-решт молодий хлопець підкинув мене на авті, вирішивши, що це простіше, ніж пояснювати. Висадивши мене, махнув рукою і крикнув через вікно: ран сру зе сквіар, там чийся моньюмент, і джаст зиар кірайфюрдо і є.

Все було як у казці. Старенька споруда, зеленуваті грибки-бані (от точно бані і обох сенсах), таємничі й загадкові. Kiralу Furdo, Королівські купальні, півтисячоліття тому затіяні чистоплотними турками, в інший історичний відтинок використовувані угорською монаршою сім’єю, а потім у Другій світовій розбомблені і ретельно по цеглинці відновлені будапештцями. Зараз мають вигляд дуже древній, майже музейний – а між тим працюють, щоправда, цнотливої традиції розділення на жіночі й чоловічі дні тут уперто дотримувалися донедавна, врешті-решт здалися на милість цивілізації.

IMG_0921

це вигляд іззовні. всередині не менш казково і фантастично:

IMG_0959

Вода в басейні тепла, хоч і не дуже, втім неподалік дві просторі сауни – гаряча і ще гарячіша, грійся скільки хоч. Тихо і напівтемно, і якщо зайти до купалень засвітло, можна лягти на спину і поспостерігати, як поступово тьмяніють віконця у центральному склепінні.

 

А ще можна пити воду з кранів, вона тут теж мінеральна і корисна для шлунка. Сказати, що я на три години шубовснула як той камінь у воду, – нічого не сказати. Одне з моїх найсильніших музичних переживань сталося теж тут. Спершися ліктями на бортик, переповнена насолодою, я тихенько завела “Прилетіла перепілонька у зеленую дібровоньку”, спочатку майже про себе, а далі осміліла і взялася голосніше, бо все одно темрява і звук відбивається від стін і купола і вже лунає звідусюди і з ніде, і джерело звучання не розгледіти і не розчути, а значить, можна безкарно дражнитися і насолоджуватися далі.

У відомій легенді про Роксолану мені завжди здавалося, що рогатинська панянка звабила султана, співаючи не деінде, а саме у хамамі. Щось подібне примарилося й тут:

…перше зіллячко – василечки,

друге зіллячко – барвіночок,

третє зіллячко – любисточок…

На мецо-форте стало дуже тихо. Неймовірно тихо. Просто лячно тихо. Вони вслухалися у “перепілоньку”, в чужі слова і чужі звуки. Я доспівала і пішла в кабінку сушитися.

ПС. Моньюмент, на який сказав мені бігти молодий мадяр у пошуках Фьо утцо, зображав похнюпленого вусатого пана. Не вірячи своїм очам, я наблизилася, ясно вже бачачи синьо-жовті віночки на п’єдесталі і напис на вказівнику Tarasz Sevcsenko ter.

Так, це був він.

– Здрастуйте, батьку! – промовила я цілком щиро.

І не знаю навіть, чи була я коли-небудь більше рада Кобзареві.

Advertisements

Відповідей: 2 to “Королівські купальні. Українське.”

  1. Василько Січень 25, 2018 at 10:51 am #

    От, якшо колись поїду в Будапешт, то піду туди обов’язково і заспіваю ту саму пісню і скажу те саме Батькові)))

    • mamache Січень 25, 2018 at 11:02 am #

      Колись у турецькому хамамі я слухала, як співають молоді турки. акустика там божествена. завжди мріяла спробувати. Поряд з Шевченком греко-католицька церква, при ній власне і українська громада. колись обовязково зазирну.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: