Я б їв кулешу

19 Тра

По кількох уривках спогадів, дитячих і дорослих. Мій прапрадід Григорій Кривенко – по батькові загубилося, натомість лишилося, що був він такого зросту, що аж одвірок зачіпав головою. А прапрабабцю звати було Олімпіадою, і вираз “сраним наверх” у нашій сім’ї – від неї. Моя бабуся казала на нього “дід Кривенко”. А ще “той Кривенко” і “аж той Кривенко”.

Аж той Кривенко сидить за столом. Бабця Олімпіада ставить перед ним тарілку борщу. Дід капризує:

– Я б їв суп…

На другий день те саме. Бабця подає суп:

– Я б їв кулешу…

На третій на столі парує кулеша.

– умм… я б їв борщ…

І так без кінця. Перебирав, бач. Моя бабуся щоразу розповідала нам про “аж того Кривенка”, коли ми не хотіли того, що в тарілці. Ми з нею були великі фантазерки, тому кінець кожна придумувала свій.

– І от одного разу він приходить а вона борщ ставить. А він тільки заїкнувся, а вона суп ставить. А він знову недовольний – а вона борщ ставить…

– І шо?

– Шо-шо… засміявся і начав їсти.

– Шо їсти?

– Лєнка! Їж не балтай!

Так, мене найбільш цікавило питання, що саме вибрав дід Кривенко з такого розлогого меню. Бабусю ж тішило те, що баба Ліпа знайшла дотепний вихід. Який саме – було вже не важно.

***

Малий Маркушка замовляє на сніданок касю. Він любить гречку, я розпарюю йому з маслом заздалегідь, насипаю на тарілку і підношу.

І в цей самий момент він видихає:

– Пасьту!

І лукаво дивиться на мене. Такий-о привіт через сім поколінь.

IMG_0013

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: