Сервіз “Мадонна”. Голубочка.

1 Січ

%d0%b4%d0%b5%d0%b4%d1%83%d1%88%d0%ba%d0%b0Гедеерівське чудо знов витягнуто з сєрвантіка – такі були подільські мєбєля: сєрвантік і буфєтік. Але сьогодні буде трошки не таке.

Юрківська славилася своїми голуб’ятнями яко вулиця, де майже не було багатоповерхівок. Колись, кажуть, цигани ставали таборами тут недалечко, у Цимлянському (читай Циганському) провулку, і звідтам ходили красти юрківських голубів, за що биті були нещадно. Втім, крім банального викрадення, голубів ще ловили й переманювали, а потім привчали до нового місця чи продавали, благо Птічка не завжди була на Куренівці, колись місце її було в районі Кожум’яцької, вище старого Житнього базару і кінотеатру “Колос”.

Хлопці, а далі дядьки, що ганяли голубів на Юрківській, були “босякі”. Босяки – назва, що говорить сама за себе, але ж босоногі єврейські підлітки здебільшого виростали, ішли в артилерійське училище, приписавши собі рік, бо почалася війна. З війни верталися, женилися, народжували дітей у подільських кавалєрках із клопами й тараканами, але без туалету. Завдяки вродженим комерційним здібностям вилюднювали, фактично переставали бути бідними, тобто босотою.
Але голуби лишалися їхньою любовію на все життя. А назва “босяк” – жартома між собою, і тільки для своїх. Здоров, босяк. Босяк подольский.

***

– Лена! Возьми детка оденься и полезь покорми голубей!

Я терпіти не можу птаства, але набираю в миску пшениці, виходжу у внутрішній двір, лізу по драбинці і відкриваю ключем голуб’ятню. Тут ділов – висипати зерно в годівничку і обов’язково перевірити, чи є у пташок вода. А голуби – вони поважні, вони приємно туркочуть, топчуться по полицях і біля моїх ніг, і серце мені відтає. Нових молодих дєдушка годує сам, іноді просто з рота, а пташка сидить у нього в пазусі.

Він так і кличе їх – голубочками. І мене теж голубочкою, це означає найвищу ласку. Це він зверху на фото. Одна з останніх знимок його.

Нема давно голуб’ятні, і дєдушкі нема, і на його пам’ятнику на Берківцях викарбувано білу голубку. Хоч йому подобалися цементальні, тобто світло-сірого “цементного” кольору, на хвості чорна стрічка, і головне – неземні сіро-сріблясті очка з іскорками і білі носики – ознака хорошої породи.

wtv2

А білих на весіллі випускали Гоша з Машею. Дєдушка привів свого товариша, такого самого колись “босяка подольського”, а нині літнього привітного чоловіка. Привів, бо сам, кажу, поштових не держав.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Advertisements

Відповідей: 2 to “Сервіз “Мадонна”. Голубочка.”

  1. Василько Січень 1, 2017 at 8:38 pm #

    Дуже теплий спогад…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: