Історична мінливість сенсів, або Долой Картера

13 Nov

Про вибори американські мовчала, бо й без мене вереск стояв. Згадувала тіки, як у вівторок, у день виборів, тобто ймовірної ще заміни Картера на Рейгана (1981 р., в консі вчилися на 3 курсі) на парі англійської обговорювали current events …

Із преподом зійшлися на тому, що Картер – фермер, тобто селюк, а Рейган ващщє актьорішка, но краще вже актьорішка ніж селюк, але шо ті сякі-такі америкоси навибирають – невідомо.

Саме об ті пори анекдот гуляв політічіскій:

Встречаются американец и русский. Американец говорит:

– У нас демократия. Я вот могу выйти к Белому дому и сказать: “Долой Картера! Картер дурак!” И мне ничего не будет.

– У нас примерно так же, – отвечает русский. – Я тоже могу выйти к Мавзолею и сказать: “Долой Картера,! Картер дурак!” И мне тоже ничего не будет.

Друзя,

історична мінливість сенсів – дуже мінлива мінливість. У 1981 студентів консерваторії абсолютно не шкребло підсвідоме ототожнення з “рускімі”. І Картер справді бачився селюком, а Рейган – актьорішкою. Така особливість була підготовки “робітників ідеологічного фронту”, як нас тоді величали, адже небагато часу минуло від Постанови 1972 року “О литературно-художественной критике”, назва, може, зараз і здається комусь безобідною…

Щоб осягнути інше, потрібен був час і мізки. Трохи часу і трохи мізків.

На додачу вам два екзерсиси з історичної мінливості сенсів. У річищі останніх дописів блогу.

***

Кишинеу. Міряємо бульвардуль Стефан чел Маре, просто на дорозі стихійний базар Suveniruri din Moldova, у них так: на центральному проспекті і шкарпетки можна купить, і хурму підмерзлу, ну й сувенірку ж. Вишиванки в основному китайські, дерево всюди геть однакове: хрещики, намисточка, браслетики… аж обіда бере за чотки, куплені на Хортиці. І раптом маєш: ятка з футболками із Пу в пілотці.

– У нас би за такий крам убили, – не витримую.

Лєнуца тонко всміхається.

-. Ну что вы. У нас, Леночка, демократия.

***

Тімішоара, Румунія. Розмовляємо з Алессандру, він такий віком, як наш Гоша. Привітний і дуже цікавиться Україною. Говоримо англійською, щедро жестикулюючи, коли не вистача лексики.

– Майдан був за ЄС? А для чого вам ЄС? Хочете свободи? Тут так само нема свободи. От наприклад, я – гомофоб. Виходжу і кажу, що я гомофоб. І мене тут-таки… Алессандру обхоплює кільцем із пальців: Чик-чик!

Власне. У 1981 я теж могла вийти деінде, і далі за текстом. Їй-Богу, ми глибше за інших просунулися в усвідомленні парадигматичних понять.

З першої інавгураційної промови Обами запам’ятала: який величезний шлях пройшла Америка! Адже мого діда ще могли не пустити в ресторан для білих. А тепер я – президент.

А мені у Криворізькому музичному училищі на голубом глазу викладали рускоє народноє творчіство и “Далалынь, далалынь по яиченьку” яко найфольклорніший фольклор.

По яиченьку, блін. Коли це було? У 1976 році. Не так і давно, коли подивитися крізь призму історичної змінності сенсів.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: