Буськ. Палац графа Бадені

21 Oct

– Перепрошую, пані кореспондент?

– Ні, просто фотографую. А палац закрито? Не можна зайти?

– Ой, пані, як не можна зайти? Стежечкою понад річкою, через двір, там вірьовки натягнуті і сушиться, акуратно, а тоді між гаражами, а тоді переступіть купи і праворуч. Пані з Києва? Шо там у Києві? Той ваш Яценюк, пані, так надоїв уже…

Далі пішли звичні балачки, але я вже взнала, як зайти на покинуту територію військової частини стратегічного зв’язку, що довший час містилася у палаці графа Бадені у Буську на Львівщині.

Граф Казимір Фелікс Бадені – крупний галицький поміщик-землевласник, був намісником Галичини, а також міністром внутрішніх справ і навіть прем’єром Австро-Угорщини і доктором honoris causa Львівського університету. Після відставки граф мирно жив собі в Буську, у своїй літній резиденції, придбаній і реконструйованій (палац Бадені є ще в Коропці на Тернопільщині).

Зараз будівля стоїть сумною пусткою, у планах відкриття тут музею Бущини, а вона заслуговує на великий музей, але поки що так. Класицизм ззовні, ліпнина і кручені сходи всередині. Біло-рожеве як зефір, тільки бруднуватий. І голубе.  Тихо. Гарно.

img_0032

img_0034

вхід

img_0026

левик-охоронець

img_0028

левики над дверима

img_0020

вигляд збоку

img_0016

ззаду

 

img_0025

галереї

img_0021

фрагмент галереї

img_0037

фрагмент інтер’єру

Загалом палац хоч і пічальний, все ж цілком підлягає відновленню. Як і сам Буськ, безумовно, вартий більшої уваги. Чудове містечко, “галицька Венеція”, яку обов’язково треба буде навідати ще, знайти синагогу і єврейські будиночки, зайти в костел, обійти дерев’яну церковцю, поблукати парком 19 століття, поспостерігати, як робітники відкривають шлюзи, знайти залишки першої в Україні папірні, повештатися передмістям Воляни…

На перше дуже поспішне знайомство лишилися горбаті провулочки-проходики, рештки старої забудови, пожежна частина і поспіхом утиканий совіцькими чотириповерхівками Ринок. Площа тисячолітнього містечка, яке з 1411 року мало Магдебургське право, розпізнається все одно, і досада пройма, но це вже хронічне.

 

Кілька побіжних, але симптоматичних)) фото

img_0005

img_0010

img_0008

вулиця

img_0002

– перепрошую, пані кореспондент?

 

Річок і річечок по місту кілька. Це Західний Буг з мосту в самому центрі. А в околицях Буська через Буг є міст імені інженера Богдана Заразки, так і значиться на дороговказі.

Моя б воля, усі мости, і не тільки мости, назвала б на честь інженерів, що їх проектували. Бо ж культура міст, а надто містечок, знаходиться в прямій залежності від стану шляхів сполучення. Це аксіома.

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: