Солом’янські чудеса

8 Sep

З Танюшкою збігли з Байкової гори, де чудові панорами і рештки дубового гаю, де колись планували зібрати всіх заразних хворих: і холерних, і сухотних, і гроші давали небідні кияни, а надто Лазар Бродський, і будівлю Бактеріологічного інституту зведено у французькому дусі, бо його очільник стажувався у самого Пастера, а каналізацію і водогін планував нєкто Л. Городецький, особа підозріла, якщо знати, шо пана архітектора взагалі-то звали Лешек Дезидерій, і саме Лешек колись  іще студентом спроектував лікарню і невимовної краси дерев’яний будиночок лікаря в Мошнах, що біля Черкас…

Тепер тут Біофарма, свого часу ледь не закрита, а нині – чом би їй не виробляти вакцини для щеплень, наприклад, аби не купляти їх самі знаєте де?IMG_5084

Аптека Біофарми, колись – будиночок лікаря (кінець ХІХ ст.)IMG_5192

потім перейшли через Протасів Яр і піднялися на БАтиєву гору, з наголосом на першому складі. тут ми шукали, по перше, гарних панорам, а по-друге – церковці, облаштованої у водонапірній башті.

Панорами будуть, коли трохи менше стане листя; а взагалі панорами з п’ятого поверху бізнес-центру стократ цікавіші.

img_0068

а от церковка у дворах хрущовок по вул. Івана Неходи – це щось. Навряд чи сюди часто навідуються, але квіти стоять свіжі і в глибині двору сохне білизна. Ми втиснулися у щілинку, що могли – пофоткали, кажу ж, усе в кущах і заростях.

Ось вхід до підземної церкви, колись бетонного резервуара водонапірної башти, з якого поступала вода у локомотивне депо внизу.

IMG_0076.JPG

не дуже добре видно через зелень і сонце, але на верху маківка зеркви голубенька, бачите?

img_0077

а й справді:

img_0078

і трохи вище загадкові сходинки у невеличке подвр’ячко по вулиці Привітній

img_0075

на воротях намальовано всяке:

img_0070

 

довелося трохи пошукати точки, щоб зняти невеличку церковку на подвір’ї:

IMG_0074.JPG

це дзвоничка. і дзвін видно, якщо добре придивитися:

img_0071

Сходинки ведуть до Кучминого яру. це з іншого боку Батиєвої гори.

img_0079

 

Кучмин Яр знизу. Ще не забудований схил.

img_0080

 

а взагалі тиша, спокій і блаженство. Прегарна місцинка.

 

ПС. Таня Постоловська безпомилково знаходила напрямок і дорогу, а це було не завжди просто, до того ж мене як завжди несло у протилежний бік. Сказано ж: художній простір – він такий художній…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: