Опішне

6 May

Буваючи на Полтавщині, обов’язково треба заїхати в Опішне, навіть з огляду на неважнецький асфальт, особливо з боку Сорочинців. Само собою, що корзину опішнянських слив, оспівану Котляревським, так само можна в сезон знайти на базарі – ми бачили, сливи справді завбільшки з яйце.

Само собою, що в Опішному народився Микола Гнідич – перший перекладач Гомера російською.

Але музей – то окрема справа. Художнє враження, співставне з відвідинами Трої на Егейському узбережжі Туреччини – такі самі неозорі краєвиди, те саме відчуоооооооооття причетності до першопочатків творення, той самий подих Вічности. А погані дороги компенсуються вам привітністю персоналу, щедрістю та концептуальністю виставки і майстер-класами з ліплення, малювання і видряпування – все входить у вартість квитка.

І ще: спонтанне мистецтво деінде зараз популярне небувало, кожен охочий ліпить собі з глини і малює на піску. Для самовираження, а не для увічнення, що є абсолютно правильно з точки зору тієї ж таки Вічности.

фоти:

IMG_0039.JPGIMG_0044.JPG

IMG_0046

IMG_0055

IMG_0054

IMG_0064

IMG_0060

IMG_0068

IMG_0069

IMG_0073

IMG_0078

 

Бачте. навіть Троянський кінь на місці. ділом зайнятий – возить глечики на ринок. життя трива.

 

 

 

 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: