Трускавець. Galicja.

18 Jan

Як казав був пан Микола, з тихого галісійського провінційного курорту собака Хрущов зробив колгосп імені Тараса Шевченка. Власне, так воно і лишилося: публіка тут здебільшого сіра, набурмосена, скучна, галаслива, налякана чи навпаки розв’язна надміру, з задоволенням хаває рускій шансон, піцу і попіісятки у магазинчиках з наливайками. Не всі, но такоє, корочє.
Але з кожним роком тут стає файніше – за рахунок уже відреставрованих вілл початку ХХ століття. я завжди злюся, коли кричать, що алігархі оббирають український нарід, забираючи нарррродну власність у приватну. Ясно, шо приватну забрати в народну – о, це по-нашому, а от навпаки…
Наскільки я зрозуміла, вілли для дорогих гостей східногалісійського курорту реставруються в основному за рахунок небідних українців. дивіться самі.

IMG_0003

IMG_0005

IMG_0010IMG_0016IMG_0011

 

IMG_0019

я тут втретє, і мені дедалі більше подобається. Повертається потроху той окремішній польсько-галісійський дух, якого пан цісар Фердинанд волів просто не помічати, мовляв, хай собі там як хочуть.
Може, з часом і публіка посвітлішає й полагіднішає. а то заходиш кудися, кажеш голосно: “Доброго дня!” – відповідає тільки адміністратор і дві маленькі кореянки. Решта тиснуться до стінки – шо вона за одна вітається, аж зло бере…

Відповідей: 3 to “Трускавець. Galicja.”

  1. Perkunas Січень 22, 2016 at 11:59 am #

    >Повертається потроху той окремішній польсько-галісійський дух
    Так може і Річ Посполита відродиться? До речі цікаво, як би ви той дух охарактеризували, які у нього були риси?

    • mamache Січень 27, 2016 at 11:05 pm #

      Річ Посполита? ггг. пан Józef Klemens Piłsudski зара радий був би таким розмовам…
      А якщо серйозно, одне з чисел альманаху “Ї” називається “Польський усе-світ Галичини”. Можна купити у книгарнях Є, а можна зайти на сайт Ї, там викладені пдф-ки. дуже цікаві переклади польських учених і письменників про колишнє життя галицької провінції імперії Габсбургів.

      • Perkunas Лютий 2, 2016 at 7:13 am #

        Якісь такі ознаки інтеграції помітні, скоріше у загальноєвропейському дусі, але ж… і молодь наша у Польщу частіше їзде, і у Білорусі якусь тиху європеїзацію проводять ніби, і т.д.
        Взагалі, цікаво помічати вплив посполитих часів навіть скрізь століття русифікації… Наприклад, у прізвищах українців. Я вже не кажу про хвамілії, що скінчуються на -ський або -цький, але от зауважте на такі приклади як Kowalczyk, Tkaczyk, Marczyk, Krawczyk, Prokopczyk та ін. Ось є цікавий сайт, де можна знаходити розповсюдження різних прізвищ у Польщі
        moikrewni. pl/mapa/
        З іншої сторони, багато українських прізвищ мають походження, скажімо так, з візантійської православної культури – Іванченко, Петренко, Сидоренко, Василенко, Дмитренко та ін, і це скоріше всього вплив Московії, бо хоча у ВКЛ та ранній Польщі і було православ’я, саме ці християнські імена там особливо не помічені…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: