Консервация из зеленых помидоров

29 Aug

напоминаю. пост писался три года назад. немножко смешно читать про “времена нынче такие”. времена нынче вот какие. и если по зиме мы поделимся баночкой-двумя консервации с теми, кому она нужнее, то равновесие в природе начнет понемножку восстанавливаться.Намеренно не называю это салатом или заправкой. Времена нынче такие, что салат из свежих овощей в любое время года – вот он. Опять же консервация надоела в недалекие времена, когда бабла не было ваще и пойти в гости с трехлитровой банкой помидоров было выходом и хорошим тоном.
Но: 1) для тех, кто таки любит консервацию, вот любит и все; 2) для тех, кому важно сварить вкуснейший борщ прямо с утра за полчаса (половина литровой банки на 4-литровую кастрюлю, тушим 5 минут с буряком) и 3) для тех, кто в пост не желает давиться пустой кашей.
А, забыла. Для тех, кто, как и я, купился на экзотические имена и яркие кулечки с семенами помидоров, которые, ясное дело, не вызрели в наших неласковых широтах.

Режем в большую миску зеленые помидоры дольками, салатный перец полосками (этого примерно 1:1), где-то вполовину меньше лука и еще вполовину моркови. Лук полукольцами, морковь на терке (для морков-чи красивее). Можно порезать или потереть корень петрушки или сельдерея, их зелень тоже не помешает. Бросаем соль, сахар (на вкус, но сахара примерно вдвое больше соли) яблочный уксус, пробуя смесь, чтобы всего было в меру. Пусть постоит с часок.

вот такая пестрая смесь, прекрасно пахнет и украшает кухню. в такие моменты мне хочется заниматься консервированием вечно))

Стерилизуем литровые банки и крышки. Прокаливаем растительное масло. В банку наливаем его 3 ст. л., туда же 4 горошинки перца и пару лавровых листиков. Накладываем в банки плотно, доливаем оставшийся сок, до верха оставляем пару сантиметров, накрываем крышками.
Ставим в высокую кастрюлю. От момента закипания выдерживаем 60 минут, несколько раз смесь прижимаем ложкой, чтобы не выливалось масло.
Закатываем.

Відповідей: 7 to “Консервация из зеленых помидоров”

  1. frauleinkaoru (@frauleinkaoru) Жовтень 2, 2011 at 10:27 am #

    хаха. я просматривала посты ваши и мимоходом прочитала как “корпорация зеленых помидоров”.

    • mamache Жовтень 2, 2011 at 6:00 pm #

      ггг то-то я сегодня подумала, что название поста галимое
      терпеть не могу слова “консервация”. оно мне совершенно не аппетитное. но в литературе это везде называется “салат”, какой нафиг салат. пришлось так обозвать

      закуска шоль – так тоже совдеповской кафешкой отдает…

      • frauleinkaoru (@frauleinkaoru) Жовтень 2, 2011 at 8:53 pm #

        ну можно еще говорить консервация – через и, как консервацiя🙂

  2. Damilli Вересень 3, 2012 at 7:03 am #

    а я ні як не можу зрозуміти, чого в Україні до сих пір закривають в традиційні банки з одноразовою кришкою. По моєму з банками з багаторазовими кришками ніяких проблем🙂 В угорців є салатик, куди йдуть зелені помідорки, називається csalamádé…

  3. mamache Вересень 3, 2012 at 7:11 am #

    чаламада – я знаю, причому саме мадярський рецепт у мене, з Будапешта. але чогось він мені не дуже… велика порція оцту, та й самі зелені помідори не дуже смачні коли сирі.
    цю заготовку я використовую в борщ, дуже зручно, коли часу обмаль, а людей в хаті доста.

    щодо кришок. нє, в Україні вже скрізь роблять у багаторазових. просто у мене якийся сентимент до свого ключа і до самого процесу. абсолютно усвідомлюю, що це анахронізм – але вговорюю себе, що маю право на таку маленьку слабкість…

    …дівчата на роботі дуже люблять мої баночки, але завжди підколюють: Лєна, ну ти як моя бабушка зовсім, кришечки такі старорежимні
    )))))

    • Damilli Вересень 3, 2012 at 7:16 am #

      На рахунок оцету в чаламаде я згідна, я кладу трохи менше, але зберігаю в холодильнику…всі мої родичі нам дають консервацію з традиційними кришками, які я вже розучилася відкривати🙂 Так, що ви не одні такі🙂

      • mamache Вересень 3, 2012 at 7:19 am #

        а ключ мій у мене стільки, скільки я на кухні, тобто вважай вже 30 років. а ще я лівша, і тому він скручений на мою руку і ніхто не вміє ним користуватися. були часи, коли я ходила до подруг закривати їхні банки своєм ключем і своїми руками. часи такі були не дуже.

        от до часів жодного сентименту не маю, хай би не поверталися ніколи. а от ключ – зостався, так.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: