Тульчин. Леонтович

7 Aug

Музей був зачинений, його відкривають тільки за попередньої домовленості. Нічого. Буде нагода приїхати ще.

а поки що:

Микола Дмитрович викладав у міському жіночому єпархіальному училищі приблизно з 1905 по 1917 рік, потім поїхав до Києва, а після 19 року повернувся і був уже то тут, то у батька в Марківці, де його й застрелено. Пригадую чийся спогад про Леонтовича обідраного і голодного, у латаному пальті та “оригінальних” рукавицях з якогось дрантя. Ясно ,що 19 рік страшний був по всій Україні. Враження складалося, що тогочасне Поділля було глухим кутом.

мабуть, було й таке. просто кілька загальновідомих фактів:

1899-1901: у селі Чукові Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Немирівського району Вінницької області) він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії та п’єси російських та українських композиторів.

1905: змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків.

У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний «Щедрик», а також «Піють півні», «Мала мати одну дочку», «Дударик», «Ой зійшла зоря» та ін. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом із хором Київського університету виконує свою обробку «Щедрика», яка принесла йому великий успіх у київської публіки.

Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року денікінцями, які переслідували українську інтелігенцію, змушений утікати до Тульчина. Засновує першу в Тульчині музичну школу. 1919—1920 року працює над першим великим симфонічним твором — народно-фантастичною оперою «На русалчин великдень» за однойменною казкою Б. Грінченка.

Восени 1920 р. у Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К. Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капели виконувалися твори Леонтовича.

Нічого нового, власне. Просто – життя містечкового учителя музики. І маленького містечка.

Нині в училищі ліцей. Виглядає чудово. І садиба прибрана і доглянута.

біля училища Микола Дмитрович мав казенну квартиру у великому одноповерховому будинку. три квартири тут є й зараз.

біля училища Микола Дмитрович мав казенну квартиру у великому одноповерховому будинку. три квартири тут є й зараз.

так сьогодні виглядає училище

так сьогодні виглядає училище

двір

двір

водокачка

водокачка

а тут у них медпункт, зокрема

а тут у них медпункт, зокрема

а це гуртожиток поряд. діючий.

а це гуртожиток поряд. діючий.

ну, і щедрики. Святе. Хоч я особисто інші твори Леонтовича люблю.
ось розкішний архівний запис “Думки”. 1957 рік.

а ось гарні американці. Straight No Chaser, Університет Індіана.

Відповідей: 2 to “Тульчин. Леонтович”

  1. Катруся Серпень 7, 2014 at 1:13 pm #

    Елена Эрнстовна, давно хочу спросить Вашего мнения. Я всегда думала (и даже в этом не сомневалась), что главный мотив “Щедрика” взят из “диез ире” (ну не взят – навеян, вдохновлен, заимствован – не важно). Это очень понятно, логично, символично в контексте щедривки (жизнь/смерть, круг, крест и т.п. – можно долго говорить). И вот совсем недавно одна дама-музыковед мне сказала: “вряд ли это так”. А каково Ваше мнение?

    • mamache Серпень 7, 2014 at 1:22 pm #

      знаешь, Кать. художник не сам говорит. “художником говорит” высший разум. я в этом уверена на 100 %. значит, Леонтовичу нужне был Диес Ире. то, что это не просто совпадение, я тоже уверена.

      кста: щедрик попадался нам с ЮИ за все время один раз. на ровенщине. с совсем другой ритмикой и мелодикой

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: