Детский парк

16 Nov

Мене завжди смішили фігури з дитячих атракціонів совєцьких часів: вибалушені очі, розчепірені руки, неприродно оскалені посмішки, неймовірних розмірів стопи й пальці… виглядало на підсвідоме карикатурне наслідування офіціозних скульптур того самого часу, думаю, десь так воно і було. Коли втрачається магічне значення обряду – він переходить до дітей, такий закон перетворення фольклорних жанрів, згадаємо гру в бабу куцу, Панаса, десять діток – дев’ять стільчиків та й багато інших, на позір веселих і безобидних.

але тут про позитивне. Маленький Гоша, нарешті, допався до Дитячого парку у Кривому Розі – там, де виросла і я, і мої діти, зі школи ми бігли туди і один поперед одного займали місця на гойдалках, карусельках, малювали класики на алейках, розводили секрети на лавочках, мили руки у фонтанчику. потім Аня першою залітала на колесо, а хлопці за нею, і бігали як ті білки… а ракети, пітушкі, Ємєля з відрами – важко підрахувати, скільки часу вони там провели…
тепер тут Гоша. Атракціони, між іншим, змазані, підремонтовані, підфарбовані – і істинно кажу: вони вічні, це вам не депутатська бутафорія, подарунок до чергових виборів на китайських гвинтах, що за півроку випадуть і вся надбудова розвалиться тут само.

осьIMG_4574IMG_4577IMG_4581

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: