2. Буковскі про літературу і музику: з інтерв’ю

24 Aug

Процвиндривши тижневий заробіток за чотири години, дуже тяжко повертатися, зустрічатися з машинкою і мережити якесь гівно. Але я точно не рекомендую іподром як інкубатор і натхненник поезії. Я просто кажу, що іноді це мені допомагає. Як пиво чи виграти гарну жінку, як сигари чи як Малер під добре вино і з вимкнутим світлом, сидиш собі голий-голісінький і дивишся, як авта проїжджають.
1963
с. 42

Найкращий спосіб навчитися писати – читати добрих письменників і жити. Семінару тут не потрібно.
1970

-…одного разу повертаєшся додому з перегонів… ще при цьому сто баксів програвши. Відкриваєш собі пиво, сідаєш і починаєш писати вірша. Зазвичай я пишу десять-п’ятнадцять, а зранку дивлюся на них і кажу приблизно таке: “Оце нікуди не свистить, а з цих шести треба кілька рядків викреслити, а решта піде й так”. Такий от фокус. Раніше я ніколи нічого не міняв, а тепер, мабуть, став об’єктивним… нє, ну це препоганий рядок!
– Коли ви говорите — десять-п’ятнадцать одночасно, то вони більш-менш в одному руслі?
– Ні, вони всі про різне. Я даю йому нарости, а потім воно вистрілює, і вони виходять усі разом. Я ж кажу: програти сто баксів на перегонах – велика підмога для мистецтва.
1970

– Бачите машинку? Це стара «Ройял Стандард». По великій машинці можна колошматити, і то дуже. Ненависть навряд чи витвориш на портативній дрібничці. Я буквально розігрую акт творіння. Граю моцні симфонії і палю моцні сигари, коли пишу.
1974

У менє єдине письменницьке правило: Щоб Писати Добре, Мусиш Писати Гівно. Зацитуйте мене, будь ласка.
1974

…я вмикаю радіостанцію класичної музики, сподіваючись, що коли почну писати, то матиму до чого підключитися. Цілеспрямовано я не слухаю. Декому це не подобається. Дехто з моїх приятельок обурювався, що от я не сиджу й не слухаю. Ні, я так не роблю. Класикою я користуюся, як сучасна людина користується телевізором: вмикає і ходить навколо, не звертаючи уваги, але ж телевізор таки є. Такий камін з вугіллям, що гріє якось. Коли сам живеш, це дуже допомагає.
1974

Тулю роман. Виходить книжка оповідань, деякі схожі на глави з роману. Я виймаю їх, латаю, потім знову зшиваю. Непогана вправа. Назва роману “Фактотум”.
1974

– А що саме впливає?
– Молоді дівчатка, пиво, конячки, крісло, курити сигару. О, ще класична музика впливає.
– Саме хотів запитати…
– Еге ж. Я її не розумію, але залипаю на ній.
– “Розумію” сюди не дуже пасує…
– Я от про що. Я ж ніби такий неотесаний, так? А класика – це таке витончене переживання чи форма мистецтва. Вона мені близька. Гм. Вона спантеличує мене і моїх знайомих так само. Ось хлопець із пляшчиною пива й сигарою, він щойно відтрахав двадцятип’ятилітню тьолу, а тоді вони побилися, висадили вікно, вона вибіга з дому, а він бере – і вмикає Малера…
1975


б

Відповідей: 2 to “2. Буковскі про літературу і музику: з інтерв’ю”

  1. Василько Вересень 1, 2013 at 4:26 pm #

    Про “моцні симфонії” і “писати гівно” дуже цікаво))

    але я б перебудував місцями уривки з інтерв’ю не за датами, а за тяглістю розмови про речі…:)

    • mamache Вересень 1, 2013 at 4:30 pm #

      можна й так. я на амазоні знайшла оригінал.

      це ж такі з рускава, хтозна, що там Нємцов від себе додав; російська ж традиція перекладати Буковскі трешова трохи.
      повернемося ще до цього.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: