побіжне

16 Apr

Щороку однієї квітневої ночі я прокидаюся від того, що жарко, розкриваюся і далі сплю розкрита. Це та сама перша тепла ніч. Вона була сьогодні.
І день теплий нарешті. З Марією, моєю колегою, збираємося у Володимирський собор. Я люблю бувати там саме з нею, хоч вона не знає жодної молитви.
Щоразу перед походом збираюся кинути їй в офісну пошту хоча б “Богородице Діво”, хоча б “Правило віри”. Чи молитву до отрока Пантелеімона, яка, до речі, написана в храмі під іконою і яку я не проказую, а проспівую про себе дев’ять разів на третій глас, мій улюблений – щоразу коли прошу здоров’ячка для своїх близьких.
але так і не пишу Марії нічого, картаючи себе: ледача. Аж ось читаю Менестрелів Сапонова, безцінне дослідження з породи “фокусних”, які “про все”, у яких зібрано ниточки з минулого и промінці в майбутнє. Книжка потрібна мені як контекст до монографії про українських мандрівних співців. Крім усякого цікавенного, натикаюся на наступне:

Жонглер зайшов у храм помолитися Божій Матері. Стояв і дивився на Її образ. Він не знав напам’ять жодної з молитов і не зміг би заспівати ані псальми ані тропаря. Замість цього він перекинувся через голову, потім перекинувся ще раз…
…і довго, старанно, натхненно й завзято перекидався. Він робив це від душі. Тому його прохання були почуті.

дуже схоже на правду. я розповідаю сторі Марії, вона погоджується: я завжди так думала.
…а воцерковленість, очевидно, щось трохи інше, ніж вважають.

Відповідей: 4 to “побіжне”

  1. Мария Квітень 16, 2013 at 3:25 pm #

    я знаю Отче Наш на английском, с моих когда-то походов по воскресеньям на протестантские службы
    наверное, это тоже считается

  2. Василько Квітень 17, 2013 at 8:34 pm #

    І я старався спати розкритим цеї ночі:))

    То вам певне треба глянути Збірку промінців надії ше))) так чогось нагадали ваші слова це кіно…

  3. Катруся Квітень 20, 2013 at 8:39 pm #

    Колись притчу таку читала (схожу) – та вже не пам’ятаю, де… Ніби до одного монастиря зійшла Божа Мати з Немовлям Ісусом на руках. Усі монахи почали демонструвати Їй свої уміння, прославляючи Богородицю: один читав напам’ять великі уривки св. текстів, інший співав ангельським голосом, третій складав молитви і т.п. А один монах був там “недалекий”, неграмотний, його заховали, у кут затиснули, аби не висовувася, не зганьбився… А йому так хотілося, так хотілося теж підійти ближче до Пресвятої Богородиці, що він все ж таки зміг вибратись і став перед Її очі – а оскільки нічого не міг показати “духовного”, дістав з кишені три апельсини і почав ними жонглювати. Дивлячись на нього, Немовлятко засміялося і заплескало у долоні, а Божа Мати дала цьому монаху Його потримати.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: