Чим порадував YouTube: Funiculì, Funiculà

7 Apr

ютубчик наше всьо. цього тижня, крім Stairway to Heaven by Led Zeppelin у запису 1970 року, крім Алилуї від Take 6 і спільного музикування Гері Маллігана (баритон-сакс) із Астором П’яццоллою (бандонеон), порадував оцей-о рекламний ролик:

Sacla’ Stage Shopera in London Foodhall

Отака-от “шопера”. Великий продуктовий маркет у Лондоні прийняв професійних співаків зі знаменитою Funiculì, Funiculà — тарантелою, написаною до урочистого відкриття першого фунікулера на Везувій у 1880 році. Власне, фунікулер уже курсував був, але ніяк не набував популярності, більшість як дряпалася на Везувій пішки, так і продовжувала. І тоді власники транспортного засобу замовили пісню, її створили дурналіст Пеппіно Турко і композитор Луїджі Денца. Пісня мала величезну популярність, як і Santa Lucia, і ‘O sole mio, і багато інших неаполітанських пісень – виразних, гарячих і надзвичайно мелодичних.

Реклама фунікулера отримала друге життя у рекламі супермаркету і у вигляді такого собі арт-моба. Про подібне я вже писала тут і отут.
наразі просто повторю вже казане і додам ще дещо:

– арт-моб як різновид флеш-мобу мусить бути продуманий і зрежисований, але для внутрішніх глядачів, тобто учасників (маю на увазі людей, що опиняються поруч) мусить виглядати як цілковита несподіванка. актори не мусять вирізнятися з натовпу за одягом, їхній спів є радісною несподіванкою
– рух акторів – від периферії до центру, і там – фінал, і там – приймання аплодисментів, зачарованих поглядів і щасливих посмішок
– шлейф популярності тягнеться за музичним твором крізь роки і століття. музика для арт-мобу вибирається яскрава, виразна, показна, дуже добре, коли така, що і первісною своєю функцією мала рекламну чи іншу прагматичну
– конститутивна риса арт-мобу: він мусить бути зазнятий і далі так уже і функціонувати. Настала ера смартфонів і Ютуба. Головне – картинка: тому є глядачі зсередини, а потім наступним шаром – глядачі ззовні, ті, що бачать уже результат. І для глядачів ззовні акторами стають глядачі зсередини, таке виходить “стеження за стежачим”. І їм пофіг ефект Допплера, і вони не переймаються зайвими звуками і фальшивим звучанням (а інакше не може бути). І вони не дивуються, звідки в кущах узявся симфонічний оркестр
витікає з попередньої: арт-моб естетизує дійсність. Гарні обличчя, стильний одяг, щирі посмішки, прекрасні голоси, найсвіжіші найяскравіші овочі і фрукти, ще жива риба, фактурна продавчиня, блискучі труби під стелею… споживацький рай!

мені сподобалося. принаймні у вухах довечора бриніло Фунікулі, фунікуляяяяяяя…

Відповідей: 2 to “Чим порадував YouTube: Funiculì, Funiculà”

  1. Катруся Квітень 7, 2013 at 3:59 pm #

    І чому тут немає смайликів? Я би поставила “кулак з піднятим угору великим пальцем” – Вам (ролик теж нічого, але супровід кращий).

  2. mamache Квітень 7, 2013 at 4:02 pm #

    а ну да, цей непоганий вийшов текст. там іще декілька шедьоврів просяться до коментування. згодом.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: