Згадалося

16 Feb

у кінці шістдесятих це був хіт:

тоді він гримів з усіх шкільних, паркових і піонертабірних естрад. я остання, мабуть, кого можна звинуватити у сентименті до дитинства і промислово-пролетарського соціалізму, але ж…

згадала і посміхнулася щасливо: яка харизма! який запал людей, що жили пристрастями, кипіли емоціями, і не керувалися фінансовою необхідністю і прагматичними міркуваннями, а спалахували любов’ю і ненавистю, гордощами і ревнощами, ніжністю й люттю…

мабуть, то мені так здавалося. мабуть, я наївна ідеалістка. і це головне пояснення моєї запальної емоційної незрілості, але я й зараз “з усією революційною одержимістю” підписуюся Che

а ще на цей мотив у тому ж таки скадовському піонертаборі ми співали:

Саша – любовь моя,
Саша – хороший мальчик,
Трудно мне, трудно мне жить без тебя,
Саша – любовь моя.

Если уйдешь с другой –
Морду набью тебе я,
Будешь ходить с синяками домой,
Если уйдешь с другой.

Відповідей: 2 to “Згадалося”

  1. adamnet21 Лютий 16, 2013 at 3:51 pm #

    дадада!
    а ще – пісенька про “малєнькую Панчіту”

    • mamache Лютий 16, 2013 at 3:55 pm #

      дадада. ми під таке любили танцювати. голяка у піонертабірній душовій.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: