stravinsky_on_a_saturday_night by Bukowski

12 Feb

п’яний у жопу
слухаю по радіо Стравінського

пивом налився ущерть
а подати мені тих п’ять тисяч співаків

звідки вилізла ця комашня?

здається, я можу ловити їх.

я беру їх пальцями, розглядаю їх
а потім вбиваю

і так усі п’ять тисяч,
і жодна з комах не має
обличчя.

Оригінал з bukowski.net, ось:

poem1976-10-02-stravinsky_on_a_saturday_night_at_718_pm
хто має що сказати – прошу. я так розумію, що це з неопублікованого; принаймні мені не зустрічалося, може, де проскочило.

але я читала ті інтерв’ю, де Хенк розповідає, як пише вірші: з пляшкою вина під Малера або Чайковського по радіо.

це я про місце класичної музики в сучасному суспільстві роздумую. зокрема про досвід Дортмундського філармонічного оркестру. напишу за деякий час. ось вам поки що сайт Дортмундської філармонії

enjoy

Відповідей: 9 to “stravinsky_on_a_saturday_night by Bukowski”

  1. Ольга Лютий 12, 2013 at 5:22 pm #

    Чому Стравінського слухаю, а не Малера чи Чайковського? І чи якось пов”язано це з кривавою картиною вбивства п”яти тисяч комах? (між іншим, це ж на Малера вказівка, мабуть, — 8 “симфонія тисячі учасників”). Стравінський — ідентифікатор історичного часу і духу раціо (беру їх пальцями, розглядаю). Разом з тим, потребую п”яти тисяч, проте всіх їх вбиваю, тому що жодна не має обличчя. Мені трохи складно зрозуміти чому Стравінський: бо для мене Стравінський якраз має обличчя, саме неокласичний Стравінський. І власне не тисячу облич, а якось одне: “реставратор” та й годі (моделі не в рахунок). Він мене не дратує, як багато кого. Хоча слухати його не можу під пляшку. Тільки як спеціальне слухання. А не Малера чи Чайковського — тому що там болить, а Стравінський — факт чистої, безпочуттєвої форми (хоча може якщо обличчя розуміти як вираз емоції, то тоді зрозуміло чому Стравінський). Тому що вбивати під Чайковського/Малера – це звірство і трагедія, а під Стравінського — це чисте ніщо, в емоційно-моральному сенсі (хтось там із франкфуртців, здається, сказав щось близьке: істина не потребує моралі). А надмірне ж вживання алкоголю також, мабуть, спрямовано на досягнення особистого внутрішнього ніщо. А навіщо? Тому що потребую п”ять тисяч, але ж всі п”ять тисяч — ніщо, бо не мають обличчя. Ну й ще ж в cуботню ніч (кінець тижня, як кінець світу). Занепадницький вірш. Але гарний по-своєму, ясно. До речі, чи є в українській поезії хоч який вірш, де згаданий Стравінський?

    • mamache Лютий 12, 2013 at 6:18 pm #

      Олесе, точно так. я ще полізу в інтерв’ю, але наразі у мене склалося враження, що йому не подобався Стравінський. ну, за складом своїм Бук таки потребує Малера чи Чайковського (натяк мені теж на Малера, тим більше, що там singers, саме співаки).

      це ж радіо, зрештою, воно підсовує те що підсовує. він слухав радіо, а не магнітофон чи програвач. щось могло і не подобатися, більше того – викликати отаку встеклість. цілком імовірно.

      принаймні для мене найтемнішим рядком залишився i need 5000 singers. радилася з сином, була у нас навіть думка про нез’ясований якийся натяк чи стійкий зворот. тільки нині рано я утвердилася в думці, що комашки (спочатку перекладала як “бздюльки”) це і є співаки, ім’я яким – легіон.

      • Ольга Лютий 12, 2013 at 6:48 pm #

        Ну якщо про співаків, то тоді — це ж про канал передачі інформації і про послання Поета, яке нема яким чином передати, тому що канал забруднений, бо по радіо транслюють Стравінського. І в цьому ж — причина пияцтва і кінця світу. Поет шукає, умовно кажучи, співаків і не знаходить тих, що йому треба (бо ті, що є, — без облич), або може це не співаки, а слова. Лєн, може це слова, які мають співати, тобто щось виражати, передавати? Тут функція передачі змісту, мабуть, важливіша від того, як назвати самих передавачів. Але вони не співають так, як йому треба, бо вони без облич — безмовні тобто, тому він їх убиває. Я не дивилася оригінал, не так добре знаю англійську, тим більше вірш, символіка…

      • mamache Лютий 12, 2013 at 6:51 pm #

        хтозна, Олічко, для чого цей канал: для передавання власного чи для сприйняття Того, Хто Пише Поетом? У Буковскі гарне є “и старая добрая машинка покладисто застучала”.
        но то шо канал зашумлений Стравінським чи принаймні п’ятьма тисячами музикантів – це факт.

      • mamache Лютий 12, 2013 at 6:53 pm #

        я от думаю: може точніше було би перекласти оцей темний рядок якось на кшталт “подать сюда Ляпкина-Тяпкина”, тобто тих співаків? хтозна. я ще буду думати і буду радитися.

  2. Ольга Лютий 12, 2013 at 7:19 pm #

    Це дуже класно: для сприйняття Того, Хто Пише Поетом. А ще тут важливо, як на мене, не просто музиканти, а власне співаки, тому що голос — це природно, це людське, натуральне, справжнє, а не штучне, як інструмент. Не думаю, що треба щось міняти в перекладі, тому що так ширший простір… Співаки — вони ж комашки, по великому рахунку (хоча в Буковскі — двічі про співаків, а у Вас — один, я тільки тепер звернула увагу). Але ж гарно — не точно назвати, а лиш натякнути, як там казав колись Малларме🙂

    • mamache Лютий 12, 2013 at 7:31 pm #

      я трохи таки поміняла, погляньте на темний рядочок.
      це перше.

      друге: у Буковскі ass двічі, у мене жопа теж один раз з’являється))))

      • Ольга Лютий 12, 2013 at 7:42 pm #

        ахах. темного рядочка нема, але “а подати” — це клас. це значно оптимістичніше. a ass — і так дуже виразне, хватить і одного разу )))

      • mamache Лютий 12, 2013 at 7:43 pm #

        та вот імінна. я переконалася, що є ще емоційна температура висловів, в кожній мові інша, іноді важливо зберегти саме температуру.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: