і знов Аліса

22 Dec

IMG_3362

цього разу видана “Махаоном” з розкішними ілюстраціями французької художниці Ребекки Дотремер і на згадку подарована мені милим хлоп’ям Андрейком. І я всоте перечитую пригоди Аліси, і не перестаю радіти нев’янучому сюжету і безсмертному мотиву подорожі в інший світ. Я зараз якось усе таке читаю й дивлюся теж таке всяке – і фільми, і сни; а ще переслуховую “Пока не начался джаз” Бориса Гребенщикова, “Москва – Пєтушкі” Венедикта Єрофеєва, “Мертві душі” Миколи Гоголя і екзистенційні лекції Мераба Мамардашвілі…
…і ох яка вона непроста, та Аліса, і Ребекка це знає, її сюрреалістичні картини відсилають то до Сальвадора Далі, то до Єронима Босха і взагалі до “пломеніючого” фламандського Середньовіччя – зрештою так само, як вкотре відчитаний мною текст апелює то до Володимира Проппа з “Историческими корнями волшебной сказки”, то до Броніслава Малиновського з його полінезійськими студіями, то до Кретьєна де Труа з його куртуазним коханням і судом над Ізольдою, то лицарів Круглого Столу і королеви Гіневри, то до “Короля, дами, валета” Набокова і його ж “Ані-Аліси”, то до Пелевіна, то до Дефо, то до Керуака…
Як я люблю саме таке з дитячого: “Алісу”, Мумі-тролів”, “Снігову королеву”, “Русалочку”, “Їжачка в тумані” – до яких раз-у-раз повертаються дорослі, що так і не подорослішали. Жаль, більшість таки дорослішає і забуває, про що снила, марила і мріяла в дитинстві.
Зрештою, “по-дорослому” там і можна бачити тільки сон Аліси. Але це так скучно – у безсмертному тексті бачити лише сон Аліси.
Повертаючись думками до лекцій про Пруста і слухаючи знову сонцесяйного Мераба Костянтиновича, “…жизнь – и кстати, Пруст так ее и определял – есть усилие во времени“. Саме так. Мала Аліса у своїй подорожі-сні здійснює зусилля у просторі, зменшуючись, збільшуючись, переміщуючись і споглядаючи переміщення (березневе чаювання), перетворюючись і споглядаючи перетворення (Чеширський Кіт). А ставши дорослою, не раз іще здійснить зусилля в часі. І, очевидно, саме таким чином ніколи не стане дорослою.
Присягаюся, Керролл саме це і мав на увазі: “і тим дітям заблищать очі, коли вона почне розповідати їм свій сон про Країну Чудес. Аліса поділятиме їхні прикрощі й радощі, завжди пам’ятаючи про своє дитинство”.

- Присягаюся вухами й вусами, я спізнююся!

– Присягаюся вухами й вусами, я спізнююся!

IMG_3373

IMG_3363

IMG_3366

IMG_3367

IMG_3369

IMG_3365

IMG_3377

IMG_3370
IMG_3383

IMG_3382

Відповідей: 2 to “і знов Аліса”

  1. Костянтин Москалець Грудень 22, 2012 at 7:48 pm #

    дорога пані Олена – сама як Аліса у країні цій; а бесідує з нею Чеширський Костик😉

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: