Андрій Окара: в пошуках нової ідентичності

30 Oct

На Василевсі (http://byzantina.wordpress.com) трапилася дуже важлива стаття Андрія Окари В ОКОЛИЦЯХ НОВОГО КОНСТАНТИНОПОЛЯ, або східнохристиянська цивілізація перед лицем новітнього світового хаосо-порядку
Кого цікавить повний текст статті російською мовою –він тут
Стаття, вважаю, з тих, що докорінним чином міняють спосіб колективного мислення. Спочатку міняючи спосіб мислення окремих людей.

Коротко: в умовах постіндустріального суспільства ідея цивілізаційної ідентичності (ЦІ) набуває дедалі більшої важливості, стаючи найважливішим чинником об’єднання, усвідомлення, діалогу і розвитку.

Стаття велика, текст дуже щільний. Хто схоче, прочитає її повністю, див посилання вище. Для решти хотіла б зупинитися на кількох, на мій погляд, сутнісних тезах.

1. Що є цивілізація

• Найвищий рівень культурно-ціннісної консолідації. 4 напрямки розуміння:
1. + (французькі просвітителі). Ц. – освіченість, міський спосіб життя. Протистоїть варварству і неосвіченості.
2. – результат виродження; витіснення штучною культурою природного і творчого початку.
3. Ц. – просто етап розвитку (Тоффлер: аграрна, індустріальна і постіндустріальна/інформаційна) цивілізації.
4. Ц = метакультура. Певна спільнота, що відрізняється за параметрами: ціннісні, релігійні, мовні…

Сучасну цивілізацію можна визначити як процес підтримання універсальної картини світу, наднаціональної ідентичності та життєвого порядку у локалізованої соціальної спільноти на підставі спільних трансцендентних цінностей та емпіричних уявлень, а також культурних і соціальних практик.

2. Наша цивілізація. Що це?

Структура Ц.: ядро (стійка ЦІ), оточене цивілізаційними околицями (лімеси) і міжцивілізаційними площинами (лімітрофи). В сучаснім глобалізованім світі представники різних цивілізацій можуть проживати поряд, зберігаючи ЦІ.

Стійка ЦІ: Вірменія, Бєларусь, Болгарія, Греція, Грузія, Кіпр, Македонія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Україна, Чорногорія.
Околиці: ареали розповсюдження православ’я на Близькому Сході, в Північній Африці, Північній Америці та ін.: також ареали розповсюдження давніх східнохристиянських церков: Ефіопія, Єгипет, Близький Схід.

«Осьові»: Греція (культурний еталон); Росія (претензії на статус наддержави; нащадок Візантійської імперії та СРСР); Україна (спадкоємиця Давньої Русі, генератор модернізації у 17-18 ст., висока інтенсивність релігійного життя).

До середини 15 ст. осьова держава – Візантія.
Східнохристиянська цивілізація = Східна Європа.
Західна Європа = католицизм і протестантизм.
Центральна Європа – околиця Західної.
Оптимальним і коректним представляється визначення цивілізаційної спільноти як «східнохристиянської» або «східноєвропейської». Східний варіант християнства (греко-візантійський) сповідується більшістю населення.

Пропонується саме таке визначення, тоді знімається питання належності до Сходу чи Заходу.
Бо тут є одвічні болючі питання:
Що є Росія: «найсхідніша частина Заходу» чи «найзахідніша частина Сходу»?
Що є Україна: «форпост Західної Європи на Сході» або «південно-західна лінія оборони Сходу від Заходу»?
Що є Білорусь: «polskie kresy wschodnie» чи «западные губернии России»?
ЩО є Греція: «не-зовсім-Захід» чи «прабатьківщина Європи»?
Що є Сербія: «ізгой Заходу», «Європа третього сорту» чи «балканський Схід»?

Як бачимо, значення щоразу провадиться через «відстройку» від Заходу («Актуальний Інший»). Головне, отже, – «виклик з Заходу» (так, як колись «виклик з Півдня» – Оттоманська Порта).
У відношенні до «Актуального Іншого» – консолідаційні проекти на підґрунті:

Всесвітньої православної монархії (спільність екзистенційних, сакральних, релігійних цінностей) вважає його найпліднішим, тільки без імперської складової
Панславістичний – загальнокультурні і мовні цінності, міфологема про спільне походження
Євразійський – спільне місце. Взаємні впливи

Сучасні теорії: відповідь на «виклик Заходу»
• Вестернізація
• Доганяюча модель розвитку (в т. ч. неомодернізація)
• Розвиток на основі власної ідентичності

3. «Soft Power»
Це вплив на інші країни з допомогою ресурсу власної привабливості. Що може стати привабливим у східнохристиянському світі: антропологічний максималізм, гуманізм, енергетика і духовне подвижництво православ’я, нова людська солідарність, уявлення про «людяність», «вищу істину», «вищу справедливість», розуміння можливостей і перспектив людської природи…

4. SWOT-аналіз
Strength — наявність в історії успішних держав, спадок Візантії та СРСР. Сакральні центри та ціннісні орієнтири, наявність оригінальних національних культур, визнаних Заходом, в основному етнокультурна та расова гомогенність, використання нелатинського алфавіту, досить високий рівень релігійності.
Weakness — досвід озброєних конфліктів, невиконання міжнародних домовленостей, образ ненадійного союзника, сировинна орієнтація, відсутність успішної трудової етики, відсутність інтегративного геокультурного образу (як на Заході), нерозвинуте відчуття самодостатності та ексклюзивності ЦІ, розповсюджені уявлення про власну меншовартість; невизнаність Заходом у ролі рівноправного партнера.
Opportunities — географічна компактність; можливість побудови нового світорозбудовчого проекту на основі духовних практик, максималістської антропології; зростання інтересу до православ’я в інтелектуальних колах Заходу.
Threats – політична напруга між країнами; очевидність недоліків і неочевидність або мала відомість конкурентних переваг.

«Цивілізації — це не тільки культурний або господарський феномен, це спосіб самозбереження великих соціальних груп та всього людства в цілому. За будь-якою з локальних цивілізацій стоїть власна історія, власна правда, власний унікальний образ світу і вічності. Цивілізаційне мислення з самого початку орієнтоване на універсальні цінності – тим-то актуалізація в сучасному глобалізованому світі цивілізаційних почуттів має в собі менше загроз, ніж, скажімо, актуалізація релігійної, етнічної, класової чи групової ідентичності.
Нині, в умовах посилення хаосу і невизначеності, в ситуації «світотрясіння», різко зростають і ризики, і можливості. Треба тільки уникнути ризиків і скористатися можливостями. Не виключено, що це є єдиний спосіб виживання».

Одна відповідь to “Андрій Окара: в пошуках нової ідентичності”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: