ТойХтоПройшовКрізьВогонь

25 Oct

Передивилася з невеликим запізненням. Непоганий, без зайвої розкоші, а точніше, скромно і зі смаком знятий національний блокбастер. В основі реальні події, про які читала у блозі Тараса Тронки

Михайло Іллєнко, головний режисер фільму, каже: коли в країні криза, треба зважати на обставини. Бюджет становив 2 млн доларів, зйомки йшли в Києві, Київській області і в околицях Кам’янця-Подільського. Що значить команда професіоналів: зовсім не обов’язково для зйомок ембієнсу пхатися світ за очі – в ПАР чи ще куди, – досить мати доброго оператора.

Мені особисто дуже зімпонувало те, що автор і не брався вкотре трактувати табірно-військово-тюремну тему, багаторазово і з розмахом відзняту росіянами. То все, так би мовити, пунктиром. Решта ж – миле і зворушливе, навіть коли мимоволі заставляє посміхатися: авжеж: Україна – центр світу, вже тобі й ірокези українську успішно вивчають, і татарський хлопчик мовою пече аж бігом: сказано – характерники, що й на плузі літатимуть, і вождями красношкірих ставатимуть, дай їм тільки волю.
Так, легенда. Так, мрія. Але сперта, повторюю, на реальні події і підкріплена майстерністю і спокійною впевненістю у правильності обраного шляху.


Дуже сподобалося. Вішаю трейлер, фільм можна пошукати в Мережі чи в кінішку намилитися. А найбільших вражень два: коли старий вождь каже “ауе ленд – зей вонт ту тейк іт евей” – Іван (чудовий Дмитро Лінартович, артист муніципального театру “Київ”) не вагаючись відповідає “хай, блять, спробують”. (Подібне кажу часом: “хочеш зжерти? – жери, гляди тіки не вдавися”. в основному вдавлюються, гггг).
І друге. Саундтрек до фільму, хоч і скромно зроблений, доволі різноманітний. Найяскравішим моментом у ньому є етнічний спів “ДахаБраха”. На фоні дикуватого заворожуючого ритму екзотичних ударних звучить поліська весільна перезв’янська пісня:
Летіла через село
розбита тарілка.
А що є у Іванка
хорошая жінка.
Яко фольклорист, добре знаю: народна пісня в силу своєї багатовалентності (є навіть поняття “групового прикріплення текстів”) дуже добре лягає на невластивий їй ритмічний малюнок, хоч маршовий, хоч ритуальний, хоч рок-н-рольний, – і міняється, пристосовується, починає грати і виглядати трохи по-іншому.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: