Команданте Че: до дня смерті

9 Oct


Фіделю!
Нині я багато чого пригадую: як я зазнайомився з тобою в оселі Марії-Антонії, як ти запропонував мені приїхати, якою напруженою була підготовка.
Коли нас запитали, кого треба сповістити в разі нашої смерті, нас вразила ця справді реальна можливість. Потім ми дізналися, що це так і є і що в революції (якщо це справжня революція) або перемагають, або гинуть. Багато хто лишився там, на цьому шляху до перемоги.
Сьогодні це виглядає вже не так драматично, тому що ми подорослішали, але ж усе повторюється. Я відчуваю, що частково виконав обов’язок, який єднав мене з кубинською революцією на її території, і я прощаюся з тобою, з товаришами, з твоїм народом, який став і моїм теж.
Я офіційно відмовляюся від свого посту в керівництві партії, від свого посту міністра, від звання майора, від мого кубинського громадянства. Офіційно мене нічого більше не пов’язує з Кубою, крім лиш зв’язків іншого роду, від яких не можна відмовитися так, як я відмовляюся від своїх постів.
Озираючись на своє життя, я вважаю, що працював чесно і самовіддано, намагаючись зміцнити перемогу революції. Моя єдина серйозна помилка — те, що я не вірив у тебе якнайщиріше ще з самого початку в Сьєрра-Маестрі, що я недосить швидко оцінив твої якості вождя й революціонера. Я прожив чудові дні, і, знаходячись поряд із тобою, відчував гордість, бо належав до нашого народу в найяскравіші і найскладніші дні Карибської кризи.
Рідко коли твій талант державного діяча сяяв так яскраво, як тоді, і я пишаюся, що пішов за тобою без вагань, мислячи так само, як і ти, і так само оцінюючи небезпеки і принципи.
Нині потрібна моя невеличка допомога в інших країнах земної кулі. Я можу зробити те, чого не можеш ти, тому що відповідаєш перед Кубою. Отже, прийшов час прощатися.
Я відчуваю водночас радість і горе, залишаючи тут найсвітліше: свої надії творця і найдорожчих мені людей… Я залишаю тут народ, що прийняв мене як сина, і від цього болить моя душа. Я заберу з собою на нові поля битв віру, якою ти надихнув мене, революційний дух мого народу, усвідомлення, що я виконую священний обов’язок — боротися проти імперіалізму всюди, де він існує; це зміцнює мою рішучість і зціляє мій біль.
Я повторюю, що знімаю з Куби будь-яку відповідальність, за винятком відповідальності за її власний приклад. І якщо моя остання мить застигне мене під іншим небом, моя остання думка буде про цей народ і особливо про тебе. Я дякую тобі за твої уроки і твій взірець революціонера, і я намагатимусь бути вірним йому до кінця. Я завжди ототожнював і ототожнюватиму себе з зовнішньою політикою нашої революції. Будь-де я відчуватиму свою відповідальність і діятиму як кубинський революціонер. Я не полишаю своїм дітям і своїй дружині жодного майна, і не сумую. Я радий, що це так і є. Я нічого не прошу для них, бо держава дасть їм досить для того, щоб вони могли жити й отримувати освіту.
Я міг би ще багато чого сказати тобі і нашому народові, але навіщо; слова не скажуть того, що я хотів, не варто витрачати папір.
Хай живе перемога! Вітчизна чи смерть!
Тебе обіймає з усією революційною одержимістю
Че

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: