на кінець літа

31 Aug

Не думай, що літо скінчилося, хай навіть троянди потьмяніли і схилилися долу, а зірки зрушили зі своїх місць. Навіть і не сподівайся, що серпень подарує тобі мир і спокій. Бо це місяць перемін, коли ранками більше не піють птахи, а вечорами золотаве світло змішується з грозовою чорнотою хмар. Те, що здавалося надійним і міцним, ніби скеля, раптом стає хитким і примарним, а розпливчасте й туманне набуває незаперечної ясності, отже, врешті-решт починаєш сумніватися в усьому.

Еліс Хоффман. “Справжнє чародійство”.

Відповідей: 2 to “на кінець літа”

  1. Костянтин Москалець Серпень 31, 2012 at 9:33 am #

    ого, яке гарне..

  2. mamache Серпень 31, 2012 at 9:35 am #

    о, круль Костек ))). а я тільки-но Ваш Вечірній мед відіслала подрузі. і принагідно Далеке літо Малковича.

    бачте, такий-о настрій оповив…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: