Підгірці увечері

29 Aug

…о восьмій вечора наприкінці серпня, заїхавши на головну площу села з побіленою автобусною зупинкою, гусячим пір’ям, споришем, поодинокими деревами і рундучками для торгівлі, я стала навпроти собору св. Йосифа, стулила руки в замок і промовила про себе “ну, драстуй, милий”. І зрозуміла: цілий рік мене тягло саме сюди.
Розглядати таку величну ветхість треба якраз увечері, коли лягає легенький туман, коли після вечірньої служби з церковного ганку спускаються веселі прихожани, коли лягають сірувато-голубувато-сріблясті тіні і втаємничується кожен закуток, кожен вигин.
Про Підгірці я писала торік: рівно на той День Незалежності ми були тут з малим Гошею. Отут ми були і отут. Там ухоплені певні деталі і тонкості, помітні лиш при яскравому освітленні. А сутінки виокреслюють загальний контур.

ось він, красень

а це Підгорецький замок

вечірній краєвид із тераси

сама тераса; зверніть увагу, ми далеко не самі, очевидно, дехто з моїх співвітчизників теж знає про вечірню ману ходіння по руїнах

а це флігель, якого не розгледіли як слід торік, і який, кажуть, нині реставрується.

бо ми побачили цього флігеля з дороги через хвіртку. а на хвіртці отаке-о: тут раніше був тубдиспансер. цікаво, як воно сухоти лікуються у таких сірих мурах-похмурах.

…а я згадувала Москальцеве:
князю, мовчи, дослухайся таємного руху
темних сонетів, байдужих до гніву твого…

і думала: чому воно не далося мені для перекладу півроку тому? тоді я картала себе: ледача. а нині думаю: мабуть, тому, що я не відчула це шкірою. так, як нині Підгірці.

Відповідей: 10 to “Підгірці увечері”

  1. Damilli Серпень 29, 2012 at 11:03 am #

    Я тут була десь років 4 тому…Ми були у відрядженні в Бродах, то ж я своїм угорським колегам шукала щось для “культурної програми”. І знайшла, навіть не сподівалася такій красі. Правда в сам замок ми не попали, сказали, що він на реставрації. Хоча по ваших фото цього не видно. І дуже жалко, що така краса так просто пропадає. Ще тоді були в Олесівському замку, там стан набагато кращий. І ще десь в тих краях була стара верба, біля якої Богдан Хмельницький міняв коней. Ви там часом не були?

    • mamache Серпень 29, 2012 at 2:01 pm #

      я ще у Броди хочу потрапити. Чоловік мій там служив колись, але тоді було не до замків та фортець. це на наступний рік: золочів, жовква, броди, буськ…

      а щодо верби хм: жаль, шо не була присутня при такій видатній події)))))))))))

      там ще один прецікавий пам’ятник є. я напишу трохи згодом. щоправда, зовсім з іншої опери.

      • adamnet21 Серпень 29, 2012 at 6:01 pm #

        Золочів поряд з Підгірцями, практично

      • mamache Серпень 29, 2012 at 6:28 pm #

        да я бачила. близько 30 кілометрів. але ж дорога,кажуть, тавочкі…
        поїдемо обов’язково наступного року. кажуть, розкішно

      • Damilli Серпень 30, 2012 at 10:36 am #

        Прошу вибачення не верба, а липа…Ось тут вона росте: Липа, що росте в с. Підгірці Бродовського району Львівської області біля замку на території парку садово-паркового мистецтва національного значення “Підгорецький”. Обхват 6,60 м, висота 11 метрів, вік близько 700 років. Немає огорожі. Є дупла. Товсті гілки можуть у будь-який момент зламатися, оскільки не мають підпори.

  2. adamnet21 Серпень 29, 2012 at 6:00 pm #

    дуже красиво, люблю це місце, попри усю розруху і руїну
    мене ще дуже вразила грабова алея, яка виросла з живої загорожі від костьолу до палацу…

    • mamache Серпень 29, 2012 at 6:30 pm #

      так, так. такої значущості алею бачила хіба ще в Устилузі до будинку Стравінського.
      … щоб отак кожен крок відлунював історією… вибачте за метафоризьму…

  3. Костянтин Москалець Серпень 29, 2012 at 6:58 pm #

    отака велична ветхість була притаманна колись палацу Розумовського в Батурині, такі дивовижні настрої навіював! а тепер, після реставрації, він як підмолоджений мрець у кічуватій труні😦

    • mamache Серпень 30, 2012 at 5:22 am #

      се точно. мені ще “смешон и ветреный старик” сюди ліпиться. от і думай про реставрацію, про необходимість якої так довго говорили більшовики…

      кажуть, 10% цементний розчин вирішує проблему, просто укріплюючи стіни й не даючи їм руйнуватися впродовж 10 років..

  4. mamache Серпень 30, 2012 at 10:42 am #

    огоооо… липа-патріарх. треба буде глянути, я собі зауважила, до речі, що за архітектурою недосить уваги приділяю саме природі.

    дякую дуже.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: