Consummation Of Grief by Charles Bukowski

22 Aug

не дуже веселе. Мігренька десь ходила наозирці за мнов. А тоді ще хлопці мої критикували, переписували і знизували плечима
наразі
непогано наче

вища точка печалі

я чую гори
авжеж
вони регочуть і відлуння стікає
уздовж їхніх синіх схилів

а внизу у воді
плач риб
і вся річка
це їхні сльози

прислухаюся до води
надираючись
коли всі вже сплять
і печаль розпливається
величезною плямою

цокає у годиннику
стає ручкою від шухляди
жмутком паперу на підлозі
ріжком для взуття
квітанцією із пральні
цигарковим димом
дереться на мур
дикими лозами

та зрештою
коли розібратись
трохи любові
як і трохи життя
це таке

бо лишається головне
очікування на мурі
якраз для мене

я народжений
скидати троянди на шлях
коли ним понесуть мерця

cb
consummation of grief

I even hear the mountains
the way they laugh
up and down their blue sides
and down in the water
the fish cry
and all the water
is their tears.
I listen to the water
on nights I drink away
and the sadness becomes so great
I hear it in my clock
it becomes knobs upon my dresser
it becomes paper on the floor
it becomes a shoehorn
a laundry ticket
it becomes
cigarette smoke
climbing a chapel of dark vines…

it matters little

very little love is not so bad
or very little life

what counts
is waiting on walls
I was born for this

I was born to hustle roses down the avenues of the dead

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: