Подільська подорож: звукова компонента

21 Jul

Гарна вийшла поїздка, тиха і спокійна. Спочатку музичні враження, традиційно.
1. Вінниця, перша на шляху. Оригінальна міська скульптура мистецької тематики, єврейський район і невеличкий вуличний оркестрик у парку: “Кукарача”, “Марічка”, “Черемшина”, і соло саксофона, що невловимо нагадує награші єврейських музикантів-клезмерів.

такий-от стилізований музика

тріо в міському парку Вінниці

2. Браїлів. Сюди, у маєток фон Мекк за 9 км від Жмеринки бричкою діставався Петро Ілліч Чайковський, тут писав свою оперу “Орлеанська діва”, фрагменти фортепіанних циклів, багато романсів. Тут ясени і пруд, що пам’ятають Петра Ілліча, тут фортепіано, на якому він грав, і каламар, в який він умочав перо.
Колись Браїлів був маєтком Потоцьких, потім у нащадків його купив фон Мекк, магнат будування залізниці в Росії. І хотів був тут улаштувати залізничний вузол: аж його дружина Надія Філаретівна заперечила: “эту гарь и копоть отнеси подальше”. Так постала Жмеринка.
Надії Філаретівні треба дякувати не тільки за це. Багато років вона матеріально підтримувала Чайковського. Що дивує дослідників: при цьому вона не хотіла з ним бачитися.
…от дивина, – скажу я вам… коли любиш і шануєш людину, треба обов’язково муляти їй очі…

браїлівський став

ясен, що бачив Чайковського

до цього фортепіано торкалися Його руки

ось зображення Петра Ілліча; скульптора, на жаль, не спитала, але ж як тонко і правдиво зроблено. ось ПІ сам: витончений, франтуватий, задуманий, пещений… просто чудо!

3. Костел домініканців у Кам’янець-Подільському, псальми до Діви Марії, жіноче соло + орган, баркарола + українська пісенність 60-80-х років, Шамо чи Верменич…

він реставрується саме, тому загального плану не робила, та й ніяк з вузенької вулички

4. і зграї птахів над костелами: ворони над Старокостянтинівським, голуби над Гусятинським.

онде. пташине царство. і на вершечку лелека гніздо звив.


5. а ще цілковита, повна, ватна тиша у Троїцькому православному монастирі в Сатанові. Це рідко вчуєш, бо треба таки навчитися чути тишу.

це для загального враження. монастир вартий окремої розповіди. я обов’язково це зроблю.

А взагалі: хочеш мати звукові враження? слухай, що говорять, говори до людей і слухай, що вони відповідають, почуй, як тече річка і відкриваються заіржавілі двері, як гуде вітер у комиші і в старій фортеці, як починають виспівувати дифтонги “ие” та “іє” за Збручем і як мішають українські й російські слова на цім боці кордону…
…це все дуже важливо. Зазвичай я повертаюся переповнена цим. І кілька днів просто прокручую те все в голові.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: