Bukowski, Charles: air and light and time and space

8 Jul

Це одне з найважливіших у Буковскі. Колись трапило на очі оповіданнячком російською. Мені здалося: спеціально для мене.
Нині знайшлося в архіві, нагадавши про себе. Випадково. Чи невипадково.

унизу оригінал. це з останньої його збірки The Last Night of the
Earth Poems (1992), старий Бук тямив у цьому.

повітря і світло і час і простір
– Знаєш, я теж мала сім’ю, роботу, ну, як воно зазвичай буває,
Але нині
Я спродала хату
Знайшла це місце, велику студію
Бачив би ти ці простір та світло.
І вперше в житті я матиму місце і час
Творити.

– Ні, baby, якщо вже творити,
То вилізши з вугільної шахти
Після 16-годинного дня роботи
Чи
В маленькій кімнатці з трьома дітьми, маючи лише
Welfare
Творити, коли шматки мозку й тіла розлітаються
Навсібіч
Творити сліпою
Скаліченою
Чокнутою
Творити, коли кішка
Видряпується тобі на спину
А в місті бомбардування
Потоп, землетрус і пожежа.

Baby, повітря і світло і час і простір
Зовсім тут ні до чого
Вони можуть хіба що
Доточити життя, щоб якось виправдати
Його
Сенс.

you know, I’ve either had a family, a job, something
has always been in the
way
but now
I’ve sold my house, I’ve found this
place, a large studio, you should see the space and
the light.
for the first time in my life I’m going to have a place and the time to
create.

No, baby, if you’re going to create
you’re going to create whether you work
16 hours a day in a coal mine
or
you’re going to create in a small room with 3 children
while you’re on
welfare,
you’re going to create with part of your mind and your
body blown
away,
you’re going to create blind
crippled
demented,
you’re going to create with a cat crawling up your
back while
the whole city trembles in earthquake, bombardment,
flood and fire.

baby, air and light and time and space
have nothing to do with it
and don’t create anything
except maybe a longer life to find
new excuses
for.

Відповідей: 6 to “Bukowski, Charles: air and light and time and space”

  1. Кит Василь Липень 8, 2012 at 2:53 pm #

    Тямив. І це свята істина.

    Тепер, власне про текст: я спіткнувся був тільки об слово “доточити”, яке мій кривий мозок не зумів “зчитати” як слово “add”. Можливо, проблема в мені, але можна спробувати ще спростити, щоб читалося, як рідне. “Welfare” і “baby” читаються дуже легко і абсолютно на місці, точнісінько, як “fuck ya, amigo” у вустах українодубльованого Шварценеггера.😉

    Олено Ернестівно, якщо мої коменти дратують — дайте взнаки: я з радістю читатиму, не коментуючи.

    Щасти!

    • mamache Липень 8, 2012 at 3:33 pm #

      доточити, кажете… воно мене теж трохи гризе. я подумаю.

      велфер і бебі лишила після доооовгих роздумів, перебравши купу.

      а коменти дратують? та Ви що, пане Валерію… у мене інша біда: купа народу читає і коментує мені телефоном, есемескою, усно, у скайпі, листами… а мені стіснітельно сказати – ну чого ви не пишете під постом, це ж так добре поговорити з можливістю долучити ще когось, я потім те перечитую сторазово…

      так що величезне вам “дякую” за коментарі там, де вони мусять бути. я навіть на панель винесла (гляньте праворуч – “найдорожче:коменти”. ніпамагло(((((

      • Ольга Липень 8, 2012 at 8:34 pm #

        а мені доточити грає, тому що: 1) звертає собою увагу на головну думку вірша; 2) означає і додати, і продовжити, але і загострити (гострити ніж), і попсувати, пошкодити (шашіль точить), і мабуть не тільки це, тобто грає різними смисловими відтінками; 3) і звучить так корінно по-українськи (хоча можливо в даному контексті й стилізовано). Щиро дякую. А вірш такий сумний…

  2. mamache Липень 9, 2012 at 2:49 pm #

    цей вірш мені трапився, коли я себе вмовляла: ось-ось почну писати, ось-ось буду вільніша, діти виростуть, часу буде більше… ні, бебі, сказав старий Бук…

    гггг

    • Ольга Липень 9, 2012 at 3:10 pm #

      добрі вірші завжди звучать так, немов написані спеціально для нас і про нас

      • mamache Липень 9, 2012 at 3:12 pm #

        це точно. але є ще такі, що вкладаються у життєвий плин саме тоді, коли треба. хоча… це ж вивернута перспектива, хто його зна, де була причина і де наслідок…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: