з чернігівської поїздки: Сокиринці

9 Jun

Колись ми були тут.
Колись – 29 років тому, не казала одразу, аби не налякати частину читачів, що взагалі стільки не жила. Тоді садиба Галаганів була у повнім занепаді, частину її (як і нині) займав сільськогосподарський технікум, парк стояв запустілий, ставок заболочений, а кімната-музей Остапа Вересая… якраз була така сама, кобзарі-бо примудрилися популярними бути за будь-якої влади.
А ми збирали тутешній фольклор і жили в гуртожитку технікуму, і одного разу з Юрчиком загуляли, повернулися, коли двері було вже зачинено, я зібралася лізти у вікно, він підсадив мене – видряпуючись на підвіконня, я такі добряче зацідила ногою в зуби своєму майбутньому чоловікові…
Нині ж садибу в основному відбудовано. Куценькі хвостики перетворилися на розкішну алею, садибу та альтанку приведено до ладу, газони і кущі підстрижено – краса! Ми потрапили до Сокиринець на Трійцю, повно було людей, грала Сердючка і Тік, нарід вивалювався з колгоспної їдальні і купчився навколо магазинчиків, розсідаючись просто неба на лавочках, гойдалках чи на травичці. У старовинному парку досить багато було людей. Погуляли і ми, отримавши купу задоволення – бо все прибране, чисте, миле і пам’ятне.

Садиба Галаганів: сучасний вигляд. Чигиринський полковник Ігнатій Галаган був пожалуваний цими землями ще в 1686 році – грамотою “за хоробрість” від самого Петра І. Палац же збудовано у першій третині ХІХ століття, тут бували Шевченко, Лисенко, Жемчужников. У маєтку був хор, ляльковий театр.

вхід у парк

паркова альтанка

стайні на виході з парку

у нетрях парку

тильна частина палацу з виходом у парк

і до побачення

…а вікна на першім поверсі гуртожитку нині завбачливо загратовані – щоб бува більше ніхто не гуляв тут допізна. Бо так і без зубів можна зостатися.

Відповідей: 4 to “з чернігівської поїздки: Сокиринці”

  1. papik Червень 9, 2012 at 12:43 pm #

    коліном попід око, а не ногою в зуби
    Що поробиш, дєвічья память, ггг

    • mamache Червень 9, 2012 at 12:48 pm #

      аберація, сорі

      а направду ніхто все одно не дізнається, як воно було насправді

  2. llevchenko Червень 10, 2012 at 9:31 pm #

    Сердючка і ТІК в Сокиринцях? Тобто – в живу?
    Біля палацу не так вже і багато людей. Чи то може ви такі ракурси шукали?
    Гарна історія з вилазками через вікно. Треба було вам це повторити )))

    • mamache Червень 11, 2012 at 6:46 am #

      нє, я ж написала “грала”, тобто музика грала.
      а людей на фотках небагато – так, я відомий мізантроп. у парку було таки чимало, і місцевих, і приїжджих

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: