Музичні враження тижня: аби підтримати тяглість

4 Jun

Три фото з чернігівської поїздки.

Два пам’ятники у Глухові. Давно хотілося побачити їх вживу.
Дмитро Степанович Бортнянський (1750-1825). Представник глухівської школи співаків, видатний композитор, автор численних хорових творів духовної тематики.

Ось його геніальна Херувимська №7. Моя улюблена. Пошукала серед записів, оцей мені найближчий. Милуйтеся, воно неймовірно гарнe, те ре-мажорне “Всякоє нині житєйськоє…”
(“Коль славен наш Господь в Сіоні” вішати не буду, я і так здогадуюся, що Бортнянський масон був).

Максим Созонтович Березовський (1745 – 1777), теж із глухівської співацької школи, мало прожив і трагічно помер, дуже талановитий композитор європейського рівня.

Нарешті, третє. Ще один чернігівський музикант. Остап Вересай, великий кобзар із Сокиринців. Нині в цім селі музей і кілька пам’ятників музикантові. А ми багато років тому говорили там з бабусею, такою самою насупленою, з навислим крутим лобом і характерним таким приплющеним носом. Присягаюся, вона була з роду Вересаїв:)))

Це я до того, що справжній Вересай цілком міг бути саме таким. Хоч узагалі не вірю пам’ятникам і парадним портретам.

Оце вам, так би мовити, бронзова складова чернігівської поїздки.

Бо звукова була досить агресивна: голосна і досить фальшива. Може тому, що неділя і свято, на вулиці музика всяка грала: Сердючка, афганський шансон, “Я построю гарем на четыреста мест”, “Ой мороз, мороз”, такоє…

…а, забула. у Прилуках готувався бучний концерт на центральній площі, пєвіца розспівувалася, ой людоньки не можна жить, як кажуть у цих краях…

Відповідей: 5 to “Музичні враження тижня: аби підтримати тяглість”

  1. Костянтин Москалець Червень 4, 2012 at 4:53 pm #

    Люба Олено, звіт гарний, єдина маленька поправка: Глухів – це Сумщина, а не Чернігівщина..

    • mamache Червень 5, 2012 at 6:34 am #

      Костику дорогий, я знаю, мала на увазі губернський поділ, згодна, що треба було то проартикулювати.
      Глухів вартий окремої розповіді. Загалом у мене дуже приємні враження, бач, скільки років жили значно ближче, а поїхати вийшло тільки зараз.

      • Костянтин Москалець Червень 5, 2012 at 9:48 pm #

        я взагалі-то чернігівський імперіаліст і завжди кажу, що все те, бач, було наше, міг би й промовчати😉

  2. chupakabraprekrasna Червень 4, 2012 at 8:07 pm #

    А язичок у вас гостренький. Прекрасно написано. Вітаю, подруго. Зайди почитай моє.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: