“Василевс”: суголосні думки

28 Dec

Взагалі-то йшлося про візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія. Це частина дискусії про основоположну монографію, думка Юрія Чорноморця. Але, як в усякій глибокій думці, тут далеко не тільки про візантійських неоплатоніків.

Наостанок хотілось би сказати кілька слів про впевненість у наукових результатах, досягнутих багаторічною працею, а також про корисність відлюдництва. Сучасна наука прищеплює молодим вченим невпевненість у собі та ставить як умову їх зростання участь у численних конференціях. Альтернативні стратегії сприймаються як певний виклик. Між тим ці стратегії часто є ознакою особливого наукового покликання і нічим більше. Впевненим в своїй правоті був Д. Б. Харт, коли писав «Красу нескінченного», і в результаті вийшла найкраща фундаментальна книга сучасного православного богослов’я. Впевненим у своїх книгах є митрополит Іларіон (Алфєєв), і це теж певний позитивний приклад для православних вчених. Кінець-кінцем впевненими у своїй правоті були всі найвидатніші богослови сучасності — Карл Барт, Ганс Урс фон Бальтазар, отці Георгій Флоровський та Думитру Станілоае. Всі вони були трохи відлюдниками. І участь в конференціях лише збивала їх з робочого ритму. Всі свої кращі праці вони написали завдяки певній концентрації, обмеженню кола власного спілкування, скерованості на творчість та закоханості в тексти. Спілкування в їх житті мало місце, але вони не вважали, що істина — це щось, що існує в людському спілкуванні. Істина — вона є, навіть якщо богослов працює сам, і свідком його праці є лише Бог. Науковий подвиг чимось схожий на чернецтво, але світ біля-наукової риторики намагається зловити кожного науковця в свої сіті. І кожен має право на вибір — чи жити йому в своєму кабінеті, працюючи з дня на день, чи мчатися по хвилях наукового дискурсу, іноді уриваючи час на власне наукові студії. Вибір важкий, зробити його треба, а якогось компромісу чи балансу сьогодні досягти практично неможливо.

Особисто мені нічого додати. Хіба що як отой Нюхмумрик: гмикав, коли був згоден і не мав чого сказати ще.

Відповідей: 8 to ““Василевс”: суголосні думки”

  1. Віктор Грудень 28, 2011 at 8:42 am #

    О, це прекрасно.
    Смішний, узагалі, невроз колективної свідомості – оте прагнення неодмінно ходити табуном. Якщо свідки не присутні, то ти типу відсутній у цій реальності.

  2. mamache Грудень 28, 2011 at 9:50 am #

    еге ж,
    а сковородинську ноту надибали там? “світ ловив мене, але не спіймав”.

    точніше і не скажеш. так само як і про невроз колективної свідомости. з цієї точки зору дуже показовий сервіс у твітері: прагнення позначати, де саме знаходиться твіпл. Я спочатку плювалася, а потім зрозуміла, що це дуже показово. і невідворотно.

  3. Basileus Грудень 28, 2011 at 5:18 pm #

    “мчатися по хвилях наукового дискурсу”

    Вам не здається, що “мчатися” – русизм?

    • mamache Грудень 28, 2011 at 6:28 pm #

      А там багато русизмів, пане Андрію: “умову ЇХ зростання”, “і нічим більше”,
      “іноді уриваючи час”… та менше з тим. я давно вже ставлюся до цього спокійно. автор досить ясно мислить і відповідно викладає.
      звичайно, читати добірну мову – воно приємніше. але я іноді просто незручно почуваюся, коли людина у пошуках слів починає робити паузи, задумуватися, мало не заїкатися.

      так і хочеться турсонути: “дєтка! хочеш сказати руське слово? то кажи, не мучся…”

  4. Костянтин Москалець Грудень 29, 2011 at 11:59 am #

    Олено, яка прекрасна цитата, дуже дякую! буду перечитувати щодня, налаштовуючись на робочий лад🙂

    • mamache Грудень 29, 2011 at 12:08 pm #

      та так же ж.
      анахоретство (чи кось так) – наше фсьо. я ніколи не розуміла, для чого пуста колотнеча навколо наукових чи будь яких інших конференцій. є ти сам, є Бог над тобою – чого іще треба?

  5. papik Грудень 29, 2011 at 3:11 pm #

    Комунікації треба. Слухача. Вдячних очей аудиторії.
    Суперечок і дискусій.
    “Некоректних висловів”.
    Таке…

    • mamache Грудень 29, 2011 at 3:56 pm #

      і це правда.
      але мені вистачає кількох пар очей. кількох слухачів, нехай навіть і з некоректними висловами.
      а для таких анахоретів, як я, Інтернет – самоє оно.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: