Геловін

31 Oct

фото з Інету, за що мені аж соромно; у нас завжди є таке опудало...

Свято потроху асимілюється у нас, не в останню чергу завдячуючи гарбузові. Таке у нас люблять їсти, вирощувати і підносити. Бабуся моя любила приповідку (це як я хвалилася, шо хлопці заглядаються): – Мамо, мамо, на мене всі так дивилися!- О Господи, доню, та піди вмийся, ти ж уся в гарбузовій каші!
Гарбузові пироги ми з Гошею вже пекли. За моїм спостереженням, циркулює їх три види. Pumpkin Pie або Pumpkin Cake; чудово підуть до Геловіну, Дня Подяки (теж гарне свято, хоч і неукраїнське) і Різдва.

1. найпростіший, з тих, що вдома у нас називаються “пожувать”. Гарбуз тремо на крупній тертці, віджимаємо сік рукою, от якраз повна жменя віджатого нам і потрібна. Маргарина розтопленого 2 ст. ложки, 1 яйце, півсклянки горіхів. Цукру трохи менше склянки, борошна 2 чашки, дрібку солі, у борошно всипаємо соду, гасимо. перемішуємо. Воно таке густе – поволі розводимо кефіром до стану густої сметани. Випікаємо трохи довше, ніж звичайний, за температури 175 градусів. Охолоджений розрізуємо і посипаємо цукровою пудрою, корицею, кокосовою стружкою.
Зауваги мінімальні: до гарбуза чудово пасує кориця, гвоздика, мускатний горіх. Замість горіхів (або й з горіхами) мак і ізюм чудово придається.
Якщо здасться сухий (кажу ж “пожувать”) можна ще теплим розрізати вздовж і перемазати сметаною, збитою з цукром 1:1.

я для офісу люблю таке робити: порційно і пальці чисті


2. Гоша випікав за рецептом сайта http://www.joyofbaking.com
Цей мені сподобався найбільше. Тоненький корж типу пісочного унизу, потім така м’яка кремоподібна маса дуже приємного кольору і консистенції, і зверху карамельна глазур. Смачно.

нарешті 3. Цей теж Гоша робив. Кілька коржів перемазані такою як текучою, але не текучою масою із крем-чіізом в основі. Класний теж, ось. теж із www.joyofbaking.com

ось такий, ну це парадний, звичайно, виглядає дуже пишно.

Як на мене, найкраще, що додає в цих випадках гарбуз, – це колір, ну чистий тобі теракот. Гарно.

Наостанок, не дуже до Геловіну, та менше з тим. Тьотя колись торгувала пиріжками в електричці. Дріжджові печені. Начинка – гарбуз, цукор і туди перемелений лимон і ванільку. Сподобалося. Я тоді щотижня, а то й по два рази каталася в Ніжин, тьотя мене запримітила і колись підійшла і суворо спитала “Ви в мене ніколи не купляєте пиріжків. Почіму?” Довелося купити, вона була така мила у своєму праведному гніві…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: