Volyn stories: Олика

29 Oct

Волинське містечко за кілька кілометрів убік від траси Київ — Луцьк. Ми абсолютно випадково заїхали туди, у маршруті воно не значилося – та ось розворот, і ми вже їдемо бруківкою.

осьде, бачите, яка плитка, ну просто таки парадна, як на містечко у кілька тисяч жителів...


Але я не пошкодувала ніскільки. Олика справляє величезне враження. Найперше — це, кажу ж, шлях, мощений шестикутною тротуарною плиткою, ймовірно років 80 тому, за часів останнього Радзивілла, князя Януша. Перед Другою світовою Червона армія заарештувала князя, спровадила у табір, вивезла забальзамовані тіла Радзивіллів, топила меблями і інкунабулами (старовинними книжками) у палаці, бо було їй, бач, холодно. Куди поділися коштовності з палацу, колекція кришталю, зібрання золотих годинників, галерея — окреме питання.
А колись у палаці було 365 кімнат (князь, кажуть, щодня протягом року ночував в іншій), мармурова зала для танців. Нині там обласна психіатрична лікарня, у двір можна зайти, роздивитися що і як, приймальний покій в арці, саме привезли хвору, донісся якийся аж звірячий стогін…

палац Радзивіллів здалеку ще й нічого


ось трохи ближче, хоч якраз на цьому місці мимойдучий лікар буркнув: "фотографувать тут заборонено"; мені, втім, здалося, що йому просто хотілося поговорити...

Звісно, я фантазерка. Решта хворих справляли абсолютно нормальне враження. Ішли кудися в магазин, на ринок, гуляли. Але атмосфера там таки гнітюча. Невитравний запах цвілі і тліну, павутиння і вогка прохолода. Колись давно замок був центром і окрасою Олики — пишного міста, що не поступалося Луцьку, мало Магдебурзьке право (1564), власний ринок і навіть власного ката (що було досить дорого). Радзивілли, потужний литовсько-польський рід, мали Олику за родове помістя 400 років із перервами. Збудували Троїцький костьол (датування в різних джерелах розходяться з 1635 до 1745), нині напівзруйнований, причому, як я розумію, селяни доклалися до цього вже за останні часи, підпаливши дах, розібравши потроху тил на цеглу і навіть орган на самогонні апарати. Втім, Швайцарія подарувала Олиці новий орган: аби уникнути спокуси, його тримають в обласному центрі. А грають по великих святах, кажуть, на фісгармонії, бо вона точно не надається для самогонних апаратів…

фасад костьолу; за зразок правила церква Іль-Джезу в Римі, головний храм єзуїтів, де похований Ігнацій Лойола. За цим зразком будували єзуїтські костьоли на сході.


тильна частина костьолу; паркан напіврозібрано.


Настрій у мене після відвідування олицьких пам’яток був меланхолійний. Стояв спекотний південь, вже кінчався базар, торговці ліниво поглядали — шо за одні? Колись взуттєвий ринок в Олиці був найбільшим на Волині, бо тут пролягав чи не найкрупніший торговий шлях. А почався занепад за царя вже, тобто на початку XIX, — і пішли пожежі за пожежами, зруйновано було польського цвинтаря, замість заможних євреїв містечко населили бідні, тобто пішла за вітром торгівля…
Утім, події щойноминулого ХХ століття не менш драматичні. Краєзнавчі матеріали всі як один закликають заглядати в славне минуле. Але чекати сумнозвісної історичної дистанції я не хочу. Нині я розбираюся у справах куди ближчих — Волинському конфлікті 1943 року та тим, що відбувається з Волинню (та, власне, з усією Україною) протягом останнього двадцятиліття.

Насамкінець. Дуже цікавий є ресурс Замки та храми України, ну і doroga.ua, сайт Андрія Тичини, цей відомий. А “Замки та храми” раджу, там багато цікавого, баченого його авторкою на власні очі. Про Олику там значно більше, і фоток більше, там формат трохи інший. Завітайте.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: