В останній день літа

31 Aug

Ось він який, мій Арсеній Тарковський:

Полем літо пішло,
Ніби і не бувало.
Вересневе тепло.
Тільки знову замало.

Все, що збутись могло,
Як листок п’ятипалий,
Просто в руки лягло.
Тільки знову замало.

Недаремно шкребло,
І гуло й гуркотало –
Мов рукою зняло.
Тільки знову замало.

І під біле крило
Зберегло, врятувало.
Мабуть, справді везло.
Тільки знову замало.

Листя не попекло
І гілок не зламало…
День промитий, мов скло.
Тільки знову замало.

Нагадую оригінал про всяк випадок:

Вот и лето прошло,
Словно и не бывало.
На пригреве тепло.
Только этого мало.

Всё, что сбыться могло,
Мне, как лист пятипалый,
Прямо в руки легло.
Только этого мало.

Понапрасну ни зло,
Ни добро не пропало,
Всё горело светло.
Только этого мало.

Жизнь брала под крыло,
Берегла и спасала.
Мне и вправду везло.
Только этого мало.

Листьев не обожгло,
Веток не обломало…
День промыт, как стекло.
Только этого мало.

No comment. Люблю цю печаль.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: