напередодні Спаса…

17 Aug

…чомусь думається про дорогих мені людей, яких уже немає. Усе правильно, по дідусику нашому нині півроку, я вчора була у нього на Берківцях, виривала бур’яни й думала про те, як важливо для нього було останніми роками їздити з нами разом сюди, на Кірину (тепер уже їхню спільну) могилку, купувати віники квітів (ты шо! четырнаццать могил, забыла???), я так і не дорахувалася, де їх там чотирнадцять, але слухняно купувала. Сидіти на лавочці під сонечком чи ховатися у тіньок, доставати скатертинку, батон, відбивні, вєтчінку якусь, шоб йому жувать легше, бутилку…
Колись пляшку узяли, а стаканчики забули. Для Кіри знайшли стаканчика між могилками, а собі наливали по черзі у кришечку від пластмасової коробочки. Дєдушка залюбки сьорбав вінішко з кришечки і приказував: “еврей всегда выкрутится”…
…а я згадувала, як Кіра перед приготуванням великого обіду завжди викликала мене на кухню, діставала півпляшки горілки, наливала у стопочки і підморгувала: “Лена, давай!”…
…і я й зараз, коли готую, люблю сьорбнуть. Тільки не горілку, ясен пень. Але ж люблю.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: