Марина Цветаева: “Ваш нежный рот – сплошное целованье…”

11 Jul

Прочиталась “Повесть о Сонечке” Цветаевой. Достаточно бестолково, надо сказать, – и по композиции целого, и по синтаксическим частностям. Никогда не могла понять, зачем Марине столько тире, хоть где-то и прочитала, у Пастернака, что ль: “Цветаева пользуется тире как шпагой” – ясное дело, любя М., легко оправдать все, что угодно. И я бы могла найти обоснование – если бы и раньше меня не посещали раздраженные мысли: у Цветаевой идет концентрация на уровне строки, и это бывает гениально, остальное иногда просто “та-та, та-та”, я знаю, что после нее осталось много вот таких недоделанных стихов.
Ну такое, я жуткий перфекционист в этом, и на меня не действует обаяние великого имени. У Цветаевой люблю “Подругу” (частями) и статью о двух “Лесных царях” Гете и Жуковского. ну, еще кое-что и кое-что.

Но: в книжке стихи описываемого периода. Вот один, я не могла пройти мимо, и если в декабре 1918 без света и перед буржуйкой, растапливаемой обломками мебели, можно писать ТАКИЕ стихи (пусть и с недодуманными строками) – то это таки ПОЭТ, достойный преклонения.
вслед за этим – мой перевод. и я не я, если это не посвящено женщине.

***
Ваш нежный рот – сплошное целованье…
– И это все, и я совсем как нищий.
Кто я теперь? – Единая? – Нет, тыща!
Завоеватель? – Нет, завоеванье!

Любовь ли это – или любованье,
Пера причуда – иль первопричина,
Томленье ли по ангельскому чину –
Иль чуточку притворства – по призванью…

– Души печаль, очей очарованье,
Пера ли росчерк – ах! – не все равно ли,
Как назовут сие уста – доколе
Ваш нежный рот – сплошное целованье!

Декабрь 1918

***
Ваш ніжний рот – суцільне цілування…
– І це фінал, і я сама мізерність.
І хто я? Унікал? Ні, повсякденність!
Я завойовник? – Ні, завоювання!

Чи це любов – чи просто любування,
Поета примха – чи першопочаток,
Видіння млосне ангелів крилатих –
Чи лицедійство, чи капризування…

– Душі печаль, очей зачарування,
Хіба не все одно, як це назвати,
Поки триває так — я хочу оспівати
Ваш ніжний рот – суцільне цілування!

Грудень 1918

Відповідей: 4 to “Марина Цветаева: “Ваш нежный рот – сплошное целованье…””

  1. papik Липень 11, 2011 at 7:56 am #

    Грудень 1918?
    А не липень 2011?
    Тому що цей переклад самодостатній.

  2. mamache Липень 11, 2011 at 8:07 am #

    не знаю, вважати це компліментом чи закидом. мені знається, будь-який переклад, якщо це не підрядник, – самодостатній. бо це є творчий акт. МЦ сама про пише.

    більше того, мені довго думалося про тих, хто приходив ТОДІ до Марининої квартири, хто вони були, що їли, у що вдягалися, чим топили оту буржуйку. саме тоді, у грудні 1918, уважай, як було темно, холодно й депресивно.
    а ще з нею жило двоє її дітей.

    до речі, там у вірші так само є досить досадна, як на мене, річ: подвійне відсилання до метафори “поетове перо”. це явний недогляд. я трохи виправила, want to do better – do it yourself🙂.

    • papik Липень 11, 2011 at 8:57 am #

      не закидом,а компліментом🙂

      • mamache Липень 11, 2011 at 8:59 am #

        лукавий Вас зрозуміє🙂

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: