Тригірський Спасо-Преображенський монастир

22 Mar

Це один з кращих храмів, які я знаю. Невеликий, компактний, дуже затишний. Розташований за 20 км від Житомира в напрямку Баранівки, у чудовому місці: з одного боку річка Тетерів, з іншого поля, пагорби, ліс – чарівний краєвид.
Та найголовніше – всередині: не люблю слова «енергетика», ним можна позначити що завгодно, все одно цього не вхопиш. І не поясниш. Та натомість скажу, що монастир ого який намолений, бо відомий з XVI століття, з цих часів тут у печерах на кам’янистих схилах Тетерева селилися пустинники. Далі монастир переходив в унію, зберігаючи, втім, православну вкоріненість на католицькій в основному Житомирщині. Неодноразово бував закритий. Відкрився знов у 90-і роки. Нині після Почаєва вважається другим в Україні за значущістю. Має чудотворну ікону Божої Матері, яка нібито зціляє від хвороб.
Це я таку офіційну довідку даю. А взагалі обожнюване мною чудове місце, де спочивають душа й серце. Невеличка церква, розписана зсередини олійними фресками, і у вензелях всі святі по парах, по парах. Обцілована і рясно прикрашена чудотворна Матір Божа Тригірська. Нечасто подибувана ікона Божої Матері Панагії (Знамення), яка в цім храмі показалася мені тільки після причастя. Милі прихожани, «чуєте, у вас із кармана геть гроші стирчать», хто б мені так казав у київських маршрутках. Монашество, молоді гарні хлопці, безкінечно зайняті своїм приходом і своїм послухом…

… але ж зовсім іще діти; і коли чорноокий дзвінкоголосий ієродиякон, вимахуючись переді мною, крутонув панікадилом, як ото мої хлопці нунчаку, мені стало і смішно і зворушливо до сліз водночас…

сосни на схилах Тетерева

 

вигляд монастиря з боку річки

дорога, которая ведет к Храму

 

а десь тут вони селилися, певно

монастир з греблі

а це не знати до чого; просто гарно, гарно...

Відповідей: 4 to “Тригірський Спасо-Преображенський монастир”

  1. Віктор Березень 22, 2011 at 12:02 pm #

    О, я тут якось опинився випадково з друзями. І таки є там енергетика – тож пізно Вам віднєкуватися )
    Припускаю, що там раніше було язичницьке капище: не могли давні мудреці не використати таке місце.

    А обабіч греблі ростуть велетенські дуби, що вчотирьох їх важко обхопити.

    • mamache Березень 22, 2011 at 12:32 pm #

      еге, забула про дуби написати. а думала ж…
      що ж до енергетики – то я люблю користуватися пояснюваними речами. такими, які можна аргументувати в разі чого.

      • Віктор Березень 22, 2011 at 12:47 pm #

        А психоемоційний стан змінюється. Його залежність від фізіологічних процесів не відминиш, як і їхню залежність від полів, у яких перебуває людина: молекули ж бо мають ненульовий електричний заряд і змінюють орієнтацію під впливом поля. Скажімо, я атеїст і цинік-лікар, одначе, ввійшовши в храм, відчув те, що Ви описали. Проте вибачте за оффтопік )

  2. mamache Березень 22, 2011 at 12:59 pm #

    тоді тим паче однаково, як те називати. я зараз подумала: чому я проти саме “енергетики”, та тому, що захапали і розміняли на мідяки всі, хто не міг аргументувати. а насправді це саме те, про що Ви сказали. Тільки я яко православна кажу собі “намоленість”. Тобто відчутний слід тих людей, які йшли духовним шляхом і намагалися доторкнутись до найвищих духовних цінностей. Слід, повторений, а отже, зміцнений у багатьох генераціях.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: