Деруни

9 Mar

Чудова страва у піст. Чудова страва взагалі, з незначними вкрапленнями, етнічна, екзотична, доречна як у ресторані, так і в наметику перекусочному десь на дорозі. Головне, як завжди, екзекюшн.
А він гранично простий. Решта – навороти.
Картоплю чистимо, ріжемо і кидаємо у подрібнювач. Жодних стертих пальців. Жодного тобі горбачення з теркою над мискою. Комбайн зробить це моментально і безкровно. До картоплі цибулину, кілька зубків часнику, трошечки (не переборщіть, не більше однієї-двох ложок) борошна, загашену соду, сіль, кілька ложок олії.
Це основний рецепт.

у Похльобкіна значиться як "таркованная масса", ну тіптаво

Отже. Включаємо комбайн, подрібнюємо все. Хто любить – перчику абощо, зелені подрібненої наприкінці. І тепер на розігріту сковорідку столовою ложкою. Обсмажуємо. Викладаємо. Смачного.

хіба не прелісссь? сметана, утім, скоромна штука

Тепер варіації.
1. У Львові тісто для картопляних пляцок готують з яйцем. Не знаю, я повинна розуміти роль інгредієнта, а картопля з незначною домішкою борошна чудово тримається і так. І немає неприємного присмаку столовського оладка. Мені не сподобалося, коротше.
2. Білоруські дранікі роблять так, як описано, потім складають у казанок, перекладають шкварками, зверху заливають сметаною або й вершками. Сма-ко-та, але ж це справжнє дієтічєскоє бедствіє.
3. Печеня по-закарпатськи: деруни складають у порційні горщики (десь дві сковорідочки на горщик). А до них готують підливу: гриби, цибулю і м’ясо обсмажують у казанку, всипають ложку борошна, додають трохи води чи бульону, сметану, прянощі. Заливають дерунчики у горщиках, кількість рідини – на ваш смак, хтось, мо’, любить, щоб і плавало. Чудово виглядає на святковому столі як підхват, і в холодильнику як сніданок на кілька днів, тільки розігріти у мікрохвильовці.
4. Єврейські латкес робляться з картоплі також. Просто її треба таки натерти на крупній тертці. Латкес такі ніби розтріпані виходять. Головне – прослідкувати, аби картопля не зосталася сирою.

Від себе додам, що таке їдло ніколи не надоїдає. Хоча… пам’ятаю часи, коли в хаті обріталася здебільшого картопля й олія. Дерунчики були часті гості, разом з нами їх з задоволенням точив ердельтер’єр Емір, про м’ясо навіть і не згадуючи.
Мої хлопці потім не їли дерунів кілька років. А я – залюбки.

дехто і нині чатує на дерунчик, мо' перепаде який...

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: