На самісінькім дні року веселого не пишеться: Ірванець

22 Dec

ПРОЩАЛЬНИЙ РОМАНС
А я тебе кидаю
В світі такому холодному.
Всі клятви й обіцянки
Раптом упали в ціні.
І тільки два слова,
Два слова сумління колотимуть:
Пробачиш мені?
Моя мила, пробачиш мені?

Пробач мені, мила,
Яви свою милість, пробач мені.
Звільни мою душу
Від того, що так їй пече.
Тому ми й прощання
Назвали останнім побаченням,
Щоб мати надію –
А раптом побачимось ще.

Але ти мовчиш.
Головою печально похитуєш
І стук твоїх кроків
Відлунює в скроні мої:
“Навіщо ти кидаєш милу,
На-ві-що ти ки-да-єш?
Це ж, може, остання любов,
Тож не кидай її!…”

Останні вагання
Змиває і злизує злива.
Останніх благань
Благенькі блакитні вогні.
А я тебе кидаю,
Я тебе кидаю, мила,
Мов круг рятувальний,
Якого хтось кинув мені.

***
ПРОЩАЛЬНЫЙ РОМАНС
Тебя я бросаю,
А в мире так холодно-холодно,
Забыты признания,
Клятвы упали в цене.
И только одно
Мою душу терзает и колет:
Простишь ли меня ты,
Простишь ли, простишь ли ты мне?

Под милость твою
Я склонюсь, отпусти мою душу,
Оставь ей,
Она и саднит и печет.
Скажи «до свиданья»,
Прощания горечь заглушим,
Пусть тлеет надежда –
вдруг пересечемся еще.

Но ты все молчишь
Головою печально качая
Шагов затихающих звук
отдается в груди:
“Зачем ты бросаешь меня,
Ну за-чем ты бро-са-ешь?
Ведь больше такого не будет,
Постой, погоди!..”

Оставим сомненья.
Следы твои ливень смывает
И тушит ошметки
Голубеньких жалких огней.
…И все же бросаю тебя я,
Тебя я бросаю,
Как будто спасательный круг,
Кем-то брошенный мне.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: