Вранішнє

19 Dec

О четвертій ранку я прокинулася, як то часто буває. Я люблю ці години. Це час для мене. Навесні можна послухати солов’я, влітку помилуватися сходом сонця. Будь-якої іншої пори, коли темно й зимно, я лежу й думаю про своє – а свого у мене багато.
Крізь солодкий напівсон усвідомила, що забула двовіршик, який учора Гоші дали вчити у розвивачках на новорічний ранок (Гоша ходить туди на півтори годинки в суботу і на годинку в неділю). Весь вечір я повторювала ЕТО добрим воспітатєльскім голосом, і весь вечір Гошик відмовлявся вимовити хоч півслова з тієї обійми.
Оце так так, штота с пам’яттю моєй стало… я спробувала пригадати вірш, перекладений учора, – пам’ятаю, півдесятка Ірванцевого – пам’ятаю, своє, складене навесні, теж, цитату з Марка Блока на початку Юрчикової дисертації – теж. А це – ні.
Встала. Знайшла дєпєшу – двовіршик для навчання нам видали на тонюсінькій смужці.
Репродукую для любителів української поезії:

4 дитина: Ялиночко, повір мені, ти диво новорічне.
В казково-пишному вбранні така струнка, велична!

No comment. Україну згубить її фундаменталізм. І педагогіка. Їй-Бо, совєцькі віршики були якісніші, принаймні не такі громіздкі, натужно-патетичні і вумно-глибокодумні. Отже, мало сказати, що з часу, коли я забрала доцю з дитсадка, де вона вперто не хотіла марширувати, ніц не змінилося. Змінилося – на жаль, у дечому на гірше. Рядок банальних епітетів зі стандартного набору, семистопний ямб перевершив навіть опуси Васисуалія Лоханкіна. На все про все єдине дієслово, і то звернуте у кращих рекламних традиціях до неживого предмета. І все це добро для трьох-з-половиною річної дитини. Не найдурнішої, повірте.

Відповідей: 6 to “Вранішнє”

  1. ВРЕДЯ Грудень 19, 2010 at 8:18 am #

    Навіяло… згадала “класичний шедевр” укр.дитячої поезії (Купила мама коника…::))))))))))))))))
    А прокидатися рано-рано я також останнім часом полюбила – може, то дзвіночок, м’яко кажучи, зрілого віку:)? Боїшся чогось не встигнути?..

    • frauleinkaoru Грудень 19, 2010 at 3:12 pm #

      ну коник, все-таки, запоминается своим пошловато-дебилкуватым гы. гы. гы. А вот эти две строчки понять сложно, даже перечитав неоднократно🙂 – то она пышная ему, то она стройная.
      4-та дитина – капец.

    • mamache Грудень 19, 2010 at 4:18 pm #

      конечно, жизнь спрессовывается, думаю, однако, ощущение ее конечности не обязательно приходит в зрелом возрасте. может и раньше)))

      меж прочим, девки, гоша на развивалках повторил мтишаку слово в слово. а я опять забыла и начала доставлять:
      ялиночко, прости мені, я геть неврастенічна
      сиджу на білому коні
      в страшному сні як у гівні
      а на війні як на війні…

      така проблематична\філософічна\аполітична\аналітична

      • mamache Грудень 19, 2010 at 4:19 pm #

        не, кот, пишна в смысле нарядная
        но дела это не меняет

      • Yuma che Грудень 20, 2010 at 8:53 am #

        хаха, как клево!))))
        ялиночко, прости мені, я геть неврастенічна))))

  2. mamache Грудень 20, 2010 at 9:42 am #

    ты ж не шути
    а то будет “Волобуев, вот Вам меч”))))))))0

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: