тиждень мучив, гадюка

4 Dec

нарешті склався переклад Ірванця. нібито склався.

На перехресті осені й зими
Навряд чи варто зачинать love story.
Ліси порожні і поля просторі –
Чи ж в просторі не згубимося ми?..
На роздоріжжі осені й зими
Нізащо зарікатися не буду
Я ані від тюрми, ні від суми,
Тим паче від сурми Страшного Суду.
У осені на дні, на самім дні,
В холодні дні, нудні й немилосердні,
Сказати “так” (або сказати “ні”)
Не легко, як, скажімо, десь у серпні.
І в кожнім дні, немов у вигнанні –
Ми, й невтямки нікому з нас, нікому,
Що зовсім не на білому коні,
І навіть не на іншому якому, –
На ВMW, або й на БМП
Зима влетить по вимерзлій шосейці.
(Чуття – холодне, темне і тупе,
Мов скринька замикається на серці.)

Тож чи знайдемо ми спасенний спосіб
В передчутті мелодії сурми
Порятувати цю одквітну осінь
З-під гострих крижаних коліс зими…

***

На перекрестке осени с зимой
Навряд ли стоит зачинать love story.
Леса пусты, и в полевом просторе
Сквозняк потерь между тобой и мной…
В переплетеньи с осенью зимы
Я ни за что не буду зарекаться
От Страшного суда, тюрьмы, сумы…
И Dies irae стоит ли бояться?
У осени есть дно, и не одно.
И холодно, и так глубоководно,
И «да» иль «нет» сказать несложно, но
Сложней, чем в августе, когда душа свободна.
И в каждом дне мы, как в чужой стране,
И невдомек нам: вовсе не на белом,
Иль вороном иль в яблоках коне
по тракту стылому – а нагло, смело,
На ВMW, о нет, на БМП
Зима катит, пути не разбирая.
А в сердце – как в захлопнутом купе:
Темно, и снег меж стеклами не тает.

Найдется ли благословенный способ
Пред тем, как Dies irae грянет хор,
Спасти в цветении последнем осень,
Когда зима влетит во весь опор…

Відповідей: 3 to “тиждень мучив, гадюка”

  1. littlemissdarya Грудень 5, 2010 at 12:59 am #

    Лено, (чи Лєно? (тут я вагаюся, і переживаю, що раніше писала неправильно)
    Мені дійсно дуже сподобалось. Щодо заміни смислу, і Вашого напрочуд гарного Dies irae – байдуже, з якої мови на яку Ви перекладаєте. Якщо це виходить так гармонійно,то чому б і ні? Я чесно (без підлабузництва, ей-єй!) хочу сказати “Вау, крутота!”.

    Хочу якось познайомити Вас з авторкою мого натхення – збірочкою “Homo Viator” Анни Середи. Для мене ця збірка священна, в ній – квінтесенція мого натхнення, і на мою думку, її, як то Коран, перекладати зась, але Ваш переклад я би радо почитала.

    Як буде в мене час і я не забуду, замовлю для Вас з Тернополя збірочку цю. Бо цитувати тут – не те.
    А моя збірка вже помандрувала до друга, який колись дав мені свою, а я її прекрасно запропастила в “куда-то”.

    Надобраніч, колего😉

    • mamache Грудень 5, 2010 at 8:24 am #

      йолкі
      дякую.
      я подумаю над зауваженнями.спробую переробити, тоді обговоримо, ок?
      щодо Анни Середи – я вже відмітила собі це ім’я після “Вірш” – майже як “віриш”.

  2. littlemissdarya Грудень 5, 2010 at 1:07 am #

    Ще раз перечитала.
    Хотілося б відмітити для себе та, можливо, і для Вас:

    1. Меж мною и тобой – мені здалося, так краще на слух.
    2. … а нагло,…. смело (не вистачає сполучника чи просто іншого слова для збереження чіткішої рими)

    І дуже, дуже сподобалось про купе і сніг, що не тане.
    Чесно, мені приємно його було зараз перешіптувати з екрана у тишу кімнати на ніч. Приємно було ніде не спотикатися і читати із задоволенням. Ех.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: