Как я удрала из Facebook

19 Nov

 И занесло меня туда. Терпеть не могу социальных сетей. Меня мало волнуют одноклассники – к этому возрасту в Кривом Роге большинство мужчин спивается, а женская масса безнадежно погрязает в бытовых неурядицах. Я вижусь в нужном мне количестве со своими институтскими приятелями. Мне предостаточно 9 часов ежедневного общения с коллегами. А новые друзья – ах, мы уже в том возрасте, когда усилия направлены не на поиск, а на неустанную селекцию своих людей – надежных, крепких, стабильных.

Но поди ж ты. Долго рассказывать почему, но я зарегилась на Facebook. Зафрендила подругу, дочку, племянницу… И началось.

Посыпались предложения дружить от кого ни попадя, впечатление, что это своеобразный спорт – набить себе побольше друзей, 100, 150, 200… Вспоминалось знаменитое ахматовское: «ну я же не приглашаю к себе в гости Папу Римского».

В окошке «Вы можете их знать» начали вылезать совершенно невозможно самодовольные рожи – и среди них бывшие коллеги, с которыми отношения, мягко говоря, не сложились. И вот они зырят на меня, ага, попалась, да пошли вы, говорю, остервенело удаляя нелюбимые пачки… а тем временем в рабочую почту падает сообщение «Елена, пока Вас не было в сети, Ваши друзья нашли себе 5 новых друзей» …аааа, жизнь проходит мимо…

«Елена! Теперь Стас С. и Алена С. друзья!» … блин, рада за вас…

и еще миллион других: «вам подмигнули», «такому-то нравится то-то»…

Да уж. Имитация бурной жизни, симулякр, «копия копии копии», как в «Бойцовском клубе». Facebook, первоначально мыслившийся как средство связи между студентами элитных вузов, таким и остался. Все как в “Элен и ребята”: наблюдаем, кто куда пошел, кто с кем постоял, кто с кем пришел в бар, кто кому изменил, кто чего ляпнул. Еще напоминает «родственников» Бредбери: терки ни о чем, обсуждения ерунды, фоточки, «мне нравится»…

Стоп.

Я не хочу, чтобы Стасу С. пришло сообщение о том, что Лена Че и Мила П. теперь друзья. Стас будет смеяться, я знаю. И я не хочу, чтобы понятие ДРУГ девальвировалось донемогу. Я ценю друзей, их у меня немного, но это бриллианты.

Последней каплей стал такой пост, буквально: Сегодня было волшебное начало дня! Пару партий в сквош. 16 бассейнов. 2 стакана яблочного фреша. 1 приятное sms. Пару рабочих вопросов не выходя из дома… ***, сорри май френч,если бы я не знала, что в реалове этого симпатюльку, богатенького сынка богатеньких родителей, вытурили с работы за полнейшей профнепригодностью, и теперь он (или его папа) ищет других простачков.

Удалиться из сети оказалось не так-то просто. Я долго искала нужный сервис, меня предупреждали, что в случае ухода я никогда больше сюда не вернусь. Проскользнула даже телега, что мои учетные записи все равно где-то там останутся… Нет, паранойей по поводу тотального слежения всех за всеми я не страдаю, мне кажется, это нафиг никому не нужно. Но на секунду стало как-то неуютно.

Ушла-таки. В почту упало сообщение с полдесятком ошибок.

Общаюсь, как общалась: с самыми близкими лично, в аське, по телефону и sms-ками, с приятелями через мыло, за кофе, за пивом, за коньяком…

А опыт – он «сын ошибок трудных».

Или глупых.

Відповідей: 21 to “Как я удрала из Facebook”

  1. frauleinkaoru Листопад 19, 2010 at 11:45 am #

    от 2-х стаканов яблочного фреша может и поплохеть, – это любой диетолог скажет, даже тот, который приписывает 16 бассейнов взрослому мужЫку ))

    • mamache Листопад 19, 2010 at 11:54 am #

      дадада, на самом деле был стакан сока по-домашнему, который мамуля придвинула пупсику со словами ПЕЙ, ТУНЕЯДЕЦ!!!
      все остальное понты, зуб даю

  2. tatiana Листопад 19, 2010 at 1:48 pm #

    Agree 100%. Not many can say better about Facebook. However, it is sometimes nice to find someone you have known before.

    • mamache Листопад 27, 2010 at 11:01 am #

      мені в житті якось так випадає, що дивлюся все вперед і вперед. “Не надо приходить на пепелище”, – одна за багатьох мудростей, що їх мені подарувала Вандочка. Кілька разів пробувала ввійти в ту ж саму річку – ні, не виходить, і я вже не та, і інший уже не той, і все вже не те. замість меду спогадів – жовч розчарування.
      це нібито теперішня “Білочка”, яка хотіла б бути отою, за 6.65, що я купувала 1982 року в довжелезній черзі в “українських ласощах”…

  3. Віктор Листопад 23, 2010 at 10:45 am #

    Так би мовити, на кожну американську дружбу українець має відповідь сковородою – Григорієм нашим Савичем.

    Ви знаєте, що в Росії є проект snob.ru? Розумні люди просто платять гроші за те, щоб спілкуватися з собі подібними без грязної лапи натовпу. Їх там, звісно, ще іншим розважають, але головний зміст саме в цьому.

    • mamache Листопад 23, 2010 at 2:13 pm #

      сама винувата. чого було лізти? друзів шукати? маю доста.

  4. Yuma che Листопад 23, 2010 at 2:11 pm #

    мы спорили с другом, что в фейсбуке просто нереально найти новых друзей.
    для новых нужны общие интересы, а со старыми знакомыми не всегда есть хоть что-то общее кроме места работы или учебы.

    • mamache Листопад 23, 2010 at 2:15 pm #

      ну, может, и можно, но все несерьезно как-то. говорю ж, “Элен и ребята”…

      • frauleinkaoru Листопад 24, 2010 at 10:00 am #

        скорее “gossip girl”🙂

    • frauleinkaoru Листопад 24, 2010 at 10:00 am #

      так а фейсбук и не задумывался никогда для того, чтобы находить новых друзей – он для того, чтобы фоловить жизнь и события уже существующих. ну и да, там не о таких уже друзьях – так, коллеги, приятели.

      • Віктор Листопад 24, 2010 at 10:47 am #

        ммм, гадаю, що задумувався, але річ у тому, що студентом. зрозуміло, що світогляд студента ніяк не налізе на ментальність людини трохи старшої, скажімо, +-30 років. але різниця в мотиваціях не перешкоджає обом використовувати фейсбук для вирішення своїх задач

  5. mamache Листопад 26, 2010 at 9:46 am #

    знаєте, мені теж здалося, що я просто застара для такої мережі, нє, я без кокетства дурного це кажу. люди – вони ж на покоління діляться вертикально, а не горизонтально. бувають вічні студенти. бувають пенсіонери у 30 років.
    але студенти теж бувають мажори, тупі і глибокомудрі.
    мій син взагалі каже: я б відсіював користувачів Інтернету за декількома ознаками, зокрема, за вживанням -тся/-ться гагаггагга.
    а дідусик наш старесенький, даром шо 87 років, каже: А ШО ТАКОЄ ІНТЕРНЕТ? А ЖЛОБОВ ТУДА ПУСКАЮТ?
    розкішна фраза. у самісіньку серцевину проблеми.

    • frauleinkaoru Листопад 26, 2010 at 11:59 am #

      ненене, тут не в возрасте дело – дело в интегрированности в общество, может быть? те, кому сейчас 30 и они в фб – они и в 40 будут в фб. (let’see) в америке, например, те, кому 40 и 50 сидят в соц. сетях, так там и стиральные машинки начали серийно выпускать с 1874-го🙂 фб задумывался студентом и для студентов для того, чтобы следить (в хорошем смысле) за друзьями и жизнью студ. городка в целом (That the initial site mirrored people’s physical community—with their real identities—represented the key aspects of what later became Facebook – Wiki en), что и осталось главной мотивацией создания аккаунта в фб по сей день, по-моему.

      • mamache Листопад 26, 2010 at 12:11 pm #

        даааааааа

        я ж кажу
        “Вы нитуда попали”.
        но проблема для меня стоит глубже; я вообще размышляю о природе социальных сетей, о мотивах для розыска старых друзей, о смене ценностных ориентаций в понятиях ДРУГ и ДРУЖБА, а заодно ОТВЕТСТВЕННОСТЬ за кого-то, за свои слова, за смысл, в них вложенный.
        мы говорили с тобой об этом. каждый коммент к этому посту – для меня бесценен!!!!! я думаю над этим.

      • Віктор Листопад 26, 2010 at 12:11 pm #

        слушно. лише додам про мотивацію, яку спостерігаю там у повний зріст – це бажання себе показати ) молодим без цього ніяк

      • frauleinkaoru Листопад 26, 2010 at 1:09 pm #

        соц. сети они еще и как excuses за отсутствие теперь таких частых встреч одноклассников и однокурсников – мне такой вариант, лично, больше нравится. раньше же что: писали письма, звонили, ходили к учителям, расспрашивали родителей – все равно интересовались. здесь социальные сети – такая находка для сплетниц, оставшихся в родных городах. “друг”, мне все равно кажется, оправданно использовали – а какой можно было взять аналог, если все пренебрежительно будет, в итоге – fellows, comrades? Просто появилось сетевое значение слова друг: такой не прям уж друг – так, френд. ну и эксгибиционизм процветает в интернете вездееее! ) но самое злое, конечно – это возможность утвердиться анонимно.

  6. mamache Листопад 26, 2010 at 2:00 pm #

    to Victor
    щодо мотивації: це правда. але варто розрізнити нормальне бажання показатися іншим та аномальне бажання випендритися будь-якою ціною, навіть ціною прямої брехні. мені про цей неперевершений пост про сквош і яблучний фреш людей із п’ятеро розповіли, і всі ржали. а чувачелло й досі без роботи.

  7. mamache Листопад 26, 2010 at 2:04 pm #

    to frauleinkaoru

    ключові слова тутачки – “сплетницы из родного города”. Це якраз те, що мені неприємно: по-перше, відчуваєш себе поживою, черв’ячком на гачку, бо кидаються як зголоднілі піранії, по-друге, після спілкування відчуваєш порожнечу, бо у них 30 РОКІВ ПІДРЯД ТЕ САМЕ!!!!!! ну хіба шо діти ростуть – так те ж саме собою йде.

    • frauleinkaoru Листопад 26, 2010 at 2:46 pm #

      ну є ж таке поняття як “мій інтернет” – простір, який з годом формується у юзера з більш-менш доствідом спілкуваня в мережі. де є правила і “оточення”, яке соціальі мережі дозволяють модерувати. і прилипачкам при бажанні (оце ключове, бо це і зайвий час, і рухи) легко в інтернеті перекрити шляхи )

      • mamache Листопад 27, 2010 at 9:23 am #

        формуймо НАШ ІНТЕРНЕТ разом!!!

Trackbacks/Pingbacks

  1. Іще раз про Facebook « Mama Che - Січень 17, 2011

    […] Все, що я думала про соціальні мережі, я вже сказала тута […]

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: