Відображення-11: Ирина Одоевцева “На дорожке мертвый лист…”

4 Nov

Опять Одоевцева. и опять сложность переплетения зарифмованных строк вызвала азартное желание сделать так же. основная строка тут – последняя “хорошо, и будет лучше” = “що минеться, буде мило…” Причем здесь мне виделось пушкинское: “все мгновенно, все пройдет, что пройдет, то будет мило…”, потому последняя строка есть сознательная аллюзия.
а так – миленький стишок, нэ? Чем-то детским отдает, и немудрено, тетка-то уж совсем взрослая была…

Ирина Одоевцева
На дорожке мертвый лист
Зашуршал в тоске певучей.
Хочется ему кружиться,
С первым снегом подружиться,
Снег так молод и пушист.

Неба зимнего созвучья,
Крыши и сухие сучья
Покрывает на вершок
Серебристый порошок.

Говорю на всякий случай:
– Память, ты меня не мучай.
Все на свете хорошо,
Хорошо, и будет лучше…
1950

* * *
Мертве листя опада
Шурхотливо і тужливо.
Хочеться йому співати,
З першим снігом загравати,
Бо зима ще молода.

З неба сипле неквапливо,
На дахи й галузки сиві,
Накриває, як пушком,
Цим сріблястим порошком.

Я вмовляю терпеливо:
Пам’яте моя зрадлива,
Не шмагай мене кийком,
Що минеться, буде мило…
1950

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: