Отражения-1: Марина Цветаева “Я Вас люблю”

2 Nov

Единственное, что смущало в стихотворении, – “звонкая луга”. не нашла толкования ни у Даля, ни у Ожегова ни на грамоте.ру. Что это – незамеченный просчет? диалектизм? оригинальное новослово? ведь “звонкие луга” сразу делают строку банальной.
к стихотворению почти столетней давности просился слегка иронический перевод. временное наслоение плюс анекдотично-чукотское восприятие, плюс ирония по отношению к собственным переживаниям, куда ж без этого…
еще спасибо Анечке Гераскиной, которая на мою просьбу найти что-то этакое экзотическое вмиг вытащила из инета КУХЛЯНКУ.

МАРИНА ЦВЕТАЕВА

Я Вас люблю всю жизнь и каждый день.
Вы надо мною как большая тень,
как древний дым полярных деревень.

Я Вас люблю всю жизнь и каждый час.
Но мне не надо Ваших губ и глаз.
Все началось и кончилось – без Вас.

Я что-то помню: звонкая луга,
огромный ворот, чистые снега,
унизанные звездами рога….

И от рогов – в полнебосвода – тень….
И древний дым полярных деревень….
– Я поняла: Вы северный олень.

***

В моє кохання вічність пророста.
Ви наді мною – біла пустота,
Полярний край, одвічна мерзлота.

Я Вас люблю вовік і повсякчас.
Але живу, як бачите, без Вас.
Початок стерся і кінець вже згас.

Пригадую напівзабутий штрих:
На велетенські роги сипле сніг
І зорі, як коштовності, на них…

Підважать роги небо захололе,
І я вдягну кухлянку довгополу.
Я зрозуміла: Ви – полярний олень.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: